Пригоди Шерлока Голмса

– Але що ж iз ним трапилося?

– Я все з’ясую. І хотiлося б мати точний опис його зовнiшностi, а також усi його листи.

– У суботу я помiстила в часописi «Кронiкл» оголошення про його зникнення, – сказала вона. – Ось вирiзка й чотири його листи.

– Дякую. Яка ваша адреса?

– Камбервелл, Лайон-плейс, 31.

– Адреси мiстера Енджела ви не знаете. А де працюе ваш батько?

– Фiрма «Вестгауз i Марбенк» на Фенчерч-стрит. Вони найбiльшi iмпортери кларету.

– Дякую. Ви дуже вичерпно виклали свою справу.

Залиште листа в мене та пам’ятайте мою пораду. Забудьте про цю подiю раз i назавжди.

– Дякую, мiстере Голмс, але це не в моiх силах. Я залишуся вiрною Госмеру й чекатиму його.

Незважаючи на безглуздий капелюшок i простакувате личко, наша вiдвiдувачка мимоволi вселяла повагу шляхетнiстю та вiрнiстю. Вона поклала на стiл папери й пiшла, пообiцявши прийти ще раз, якщо виникне потреба.

Кiлька хвилин Шерлок Голмс сидiв мовчки, склавши кiнчики пальцiв, витягнувши ноги та розглядаючи стелю.

Потiм вiн узяв iз полицi стару глиняну люльку, яка завжди служила йому порадником, розкурив ii й довго сидiв, вiдкинувшись на спинку крiсла та потопаючи в густих хмарах блакитного диму. На його обличчi застигла цiлковита байдужiсть.

– Цiкава iстота ця дiвчина, – озвався вiн нарештi. – Набагато цiкавiша, нiж ii iсторiя, до речi, доволi тривiальна. Якщо зазирнете в мою картотеку, то знайдете чимало аналогiчних випадкiв, наприклад, Андоверську справу 1877 року. Щось подiбне сталося й торiк у Гаазi.

Загалом, стара iсторiя, хоча в нiй е i деякi новi деталi. Однак сама дiвчина дае багатющий матерiал для спостережень.

– Ви, либонь, побачили багато такого, що для мене виявилося невидимим, – зауважив я.

– Не невидимим, а непомiченим, Ватсоне. Ви не знали, на що звертати увагу, й упустили все iстотне. Я нiяк не можу переконати вас, яке значення може мати рукав, нiготь на великому пальцi або шнурiвка вiд черевикiв. Цiкаво, що ви можете сказати на пiдставi зовнiшностi цiеi дiвчини? Опишiть менi ii.

– Ну, на нiй був сiро-блакитний солом’яний капелюшок iз розлогими крисами та цегляно-червоним пiр’ям. Чорний жакет, оторочений чорним стеклярусом. Сукня брунатна, швидше навiть темно-коричневого вiдтiнку, зi смужками червоного оксамиту на шиi та рукавах. Сiрi рукавички, протертi на вказiвному пальцi правоi руки. Черевички я не розгледiв. У вухах золотi кульчики у виглядi маленьких круглих пiдвiсок.