Пригоди Шерлока Голмса

Шерлок Голмс схопив його за комiр. Другий злодiй прошмигнув у нору; Джонс намагався його затримати, але, мабуть, без успiху: я почув трiск матерii, що рветься. У свiтлi лiхтаря блиснуло дуло револьвера, але Голмс мисливським стеком хльоснув свого бранця по руцi, i револьвер iз дзенькотом упав на кам’яну пiдлогу.

– Марно, Джоне Клею, – сказав Голмс м’яко. – Ви не маете жодних шансiв.

– Бачу, – вiдповiв той зовсiм спокiйно. – Але товаришевi моему вдалося втекти, i ви спiймали лише полу його пiджака.

– Трое людей чекають його за дверима, – запевнив Голмс.

– То он воно як! Чисто спрацьовано! Вiтаю.

– А я вас. Ваша вигадка з рудими дуже оригiнальна та вдала.

– Зараз ви побачите свого приятеля, – озвався Джонс. – Вiн краще вмiе пiрнати в нори, нiж я. А тепер я одягну на вас кайданки.

– Заберiть своi бруднi руки, будь ласка! Не чiпайте мене! – верескнув наш бранець пiсля того, як на нього одягнули наручники. – Можливо, ви й не знаете, що в менi тече королiвська кров.

Будьте люб’язнi, називати мене «сер» i казати менi «будь ласка», коли звертаетеся до мене.

– Дуже добре, – усмiхнувся Джонс. – Будь ласка, сер, пiдiймiться нагору й будьте ласкавi сiсти в кеб, який вiдвезе вашу свiтлiсть у полiцiю.

– Оце вже краще, – спокiйно зазначив Джон Клей.

Церемонно вклонившись, вiн безтурботно пiшов пiд наглядом детектива.

– Мiстере Голмс, – Меррiвезер вивiв нас iз комори, – навiть не знаю, як наш банк зможе вiддячити вам за цю послугу.

Вам вдалося запобiгти найбiльшiй крадiжцi.

– Я мав своi власнi порахунки з мiстером Джоном Клеем, – вiдмахнувся Голмс. – Витрати на сьогоднiшню справу були незначнi, i ваш банк безумовно вiдшкодуе iх менi, хоча, по сутi, я вже нагороджений тим, що пережив едину в своему родi пригоду та почув чудову оповiдку про Спiлку рудих…

– Бачте, Ватсоне, – пояснив менi Шерлок Голмс рано вранцi, коли ми сидiли з ним на Бейкер-стрит за склянкою вiскi iз содовою, – менi з самого початку було ясно, що единою метою цього фантастичного оголошення про Спiлку рудих i переписування «Британськоi енциклопедii» може бути лише усунення з дому не надто розумного лихваря на кiлька годин щодня.

Спосiб, який вони вибрали, звiсно, курйозний, однак завдяки йому вони цiлком домоглися свого. Весь цей план, без сумнiву, з’явився в головi Клея через колiр волосся його спiльника.