Трістрам Шенді

«З першого погляду може здатися, що такий С– С” істинний стан справи; С– СЏ РЅРµ сумніваюся, що пізнання РґРѕР±СЂР° С– зла так міцно збережене РІ нашій думці, – що СЏРєР±Рё совісті нашій ніколи РЅРµ траплялося непомітно грубіти РІС–Рґ РґРѕРІРіРѕС— звички РґРѕ РіСЂС–С…Р° (СЏРє РїСЂРѕ те свідчить Писання) – С–, РїРѕРґС–Р±РЅРѕ РґРѕ деяких ніжних частин нашого тіла, поступово втрачати РІС–Рґ крайньої напруги та постійної важкої роботи ту тонку чутливість С– сприйнятливість, СЏРєРѕСЋ С—С— наділили Бог С– РїСЂРёСЂРѕРґР°; – СЏРєР±Рё цього ніколи РЅРµ траплялось; – або СЏРєР±Рё РІС–СЂРЅРѕ було те, що себелюбство ніколи РЅРµ чинить анінайменшого впливу РЅР° наші судження; – або що РґСЂС–Р±РЅС– ниці інтереси ніколи РЅРµ спливають нагору, РЅРµ збивають Р· пантелику наші вищі здібності Р№ РЅРµ закутують С—С… туманом С– густим РјРѕСЂРѕРєРѕРј; – СЏРєР±Рё таким почуттям, СЏРє прихильність С– ласка, закритий Р±СѓРІ доступ Сѓ цей священний трибунал; – СЏРєР±Рё дотепність гребувала там хабарами – або соромилася виступати захисником недозволених насолод; СЏРєР±Рё, зрештою, РјРё були впевнені, що РїС–Рґ час СЂРѕР·Р±РѕСЂСѓ справи користь завжди стоїть осторонь – С– пристрасть ніколи РЅРµ сідає РЅР° СЃСѓРґРґС–РІСЃСЊРєРµ крісло Р№ РЅРµ ухвалює РІРёСЂРѕРєСѓ замість СЂРѕР·СѓРјСѓ, СЏРєРѕРјСѓ завжди личить бути керівником С– вершителем справи; – СЏРєР±Рё РІСЃРµ це було РґС–Р№СЃРЅРѕ так, СЏРє РјРё мали припустити Сѓ своєму запереченні, – то релігійні та моральні якості наші були Р±, без СЃСѓРјРЅС–РІСѓ, РІ точності такими, СЏРє РјРё самі С—С… СЃРѕР±С– уявляємо; – С– для оцінки винності абР