Публіцистика

Так цi п’ять сотень лишаються без роботи i, не маючи чим заробити собi на хлiб, вiдчувають голод i починають красти. Одна людина вiдповiдальна за справну роботу машини й мае в п’ять сотень разiв бiльше, нiж iй належить i – що для нас набагато важливiше – нiж вона справдi бажае. Якби ця машина була власнiстю всiх, то виграв би кожен iз нас. Для суспiльства це було б незрiвнянною користю. Уся невибаглива до розуму, монотонна, нудна праця, що виконуеться грубими знаряддями в некомфортних умовах, мае виконуватися машинами.

Машини мають працювати в шахтах, очищати стiчнi води, пiдкидати вугiлля в топку пароплава, прибирати вулицi, розносити пошту в негоду – тобто займатися невдячною й виснажливою роботою. Нинi машина конкуруе з людиною. За належних умов машина служитиме людинi. Нема й тiнi сумнiву, що це i е майбутне машин, i як дерева ростуть без людського втручання, так i Людство знаходитиме собi розваги, влаштовуватиме собi вишукане дозвiлля – саме воно, а не праця, i е метою людського життя, – втiлюватиме красу у власних творiннях, вiднаходитиме ii на сторiнках прочитаних книг або ж iз захопленням i натхненням споглядатиме цей свiт тодi, коли машини виконуватимуть усю необхiдну й неприемну роботу. Цивiлiзацiя потребуе рабiв, це факт. Тут стародавнi греки цiлком мали рацiю. Без рабiв, якi займаються потворною, жахливою, нудною роботою, не буде поживи для душi й розуму. Робити рабом людину неправильно, ненадiйно й принизливо. Та вiд машинного рабства – рабства машин – залежить майбутне свiту. Тодi людей науки вже не проситимуть навiдатися в нетрi Іст-Енду й роздати гидке какао й заяложенi ковдри нужденним, i вони можуть на приемному дозвiллi створити чудовi й дивовижнi винаходи на втiху собi й усiм iншим. У кожному мiстi, а якщо буде треба – й у кожному домi будуть зведенi величезнi сховища енергii, яку людина, залежно вiд власних потреб, перетворюватиме на тепло, свiтло чи рух. Чи не Утопiя[23 - Утопiя (грец. ?? + ????? – «мiсце, якого немае») – iдеальний чи наближений до такого суспiльний устрiй. Вперше використано у творi Томаса Мора «Утопiя».] все це? Мапа свiту, на якiй нема Утопii, не варта й одного погляду, бо на нiй немае мiсця, куди прямуе корабель Людства. І коли вiн нарештi причалить до свого мiсця призначення, Людство озирнеться i, забачивши кращоi мiсцини, знову напне вiтрила. Поступ – це перетворення Утопiй на реальнiсть.