На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Нетерпіння серця» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Нетерпіння серця

Автор
Дата выхода
25 июня 2018
🔍 Загляните за кулисы "Нетерпіння серця" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Нетерпіння серця" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Стефан Цвейг) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Стефан Цвейг (1881–1942) – найпопулярніший австрійський письменник, автор новел, романів і белетристичних біографій. Їх екранізували генії кіно, на них виросли покоління читачів. Секрет його творів простий: Цвейг відкриває таємниці людського серця, блискуче передає найтонші порухи душі, розповідає про незвичайно сильні почуття, що штовхають героїв на подвиги і злочини, про божевільні пристрасті, гордість і здатність до самопожертви… Драматичні долі героїв, любов і ненависть на межі життя й смерті, глибокі душевні депресії майстерно описані автором, що й сьогодні робить його твори актуальними.
Є миті у житті, що їх по праву можна назвати доленосними, коли якась дія, навіть мимохіть мовлене слово можуть круто змінити долю людини. Саме про це роман Стефана Цвейга «Нетерпіння серця» – про загострене почуття самотності, обдурену довіру, про нетерпіння серця, що не дочекалося щасливого повороту долі. Це історія про кохання паралізованої Едіт, дочки магната з провінційного угорського містечка, до молодого лейтенанта, який спочатку, жаліючи дівчину, зі співчуття вдає, що відповідає на її кохання, а потім тікає. Авторові вдалося показати, наскільки беззахисне людське серце, на які відчайдушні вчинки штовхає воно людину.
📚 Читайте "Нетерпіння серця" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Нетерпіння серця", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Вчора, позавчора, весь цей та й минулий тиждень я тут не був, i, чесно кажучи, у них е усi пiдстави на мене сердитися; якщо вже зраджуеш, то треба дотримуватися чемностi.
Я вiдчиняю дверi. Газовi рiжки в залi кафе для економii вимкненi, скрiзь валяються розгорнутi газети, а маркер Ойген пiдраховуе виторг. Але позаду, в iгровiй кiмнатi, я бачу свiтло i поблиск фiрмових гудзикiв: ну, звiсно, вони ще тут, цi запеклi картярi – старший лейтенант Йожi, лейтенант Ференц i полковий лiкар Гольдбаум. Напевне, вони давно скiнчили партiю, але все ще, лiниво розкинувшись, перебувають у добре менi знайомому станi ресторанноi дрiмоти, коли найважче – це зрушити з мiсця.
– Привiт, Тонi! – вигукуе Ференц, нiби пiднiмае iнших за тривогою.
– Якi ж бо гостi в нашiм домi![11 - Маеться на увазi цитата з твору «Орлеанська дiва» Фрiдрiха Шиллера.] – декламуе полковий лiкар, котрий, як у нас дотепно говорять, страждае на хронiчний цитатний пронос.
Три пари сонних очей мружаться i посмiхаються менi.
– Привiт, привiт!
Їхня радiсть менi приемна. Вони дiйсно хорошi хлопцi, думаю я, нiскiлечки не образилися на мене за те, що я стiльки часу пропадав, навiть нiчого не пояснивши i не вибачившись.
– Чашку чорного, – замовляю я кельнеру, котрий сонно човгае ногами, i з незмiнним «Ну, що новенького?», яким у нас починаеться будь-яка зустрiч, пiдсуваю до себе стiлець.
Широке обличчя Ференца розпливаеться ще ширше, примруженi очi майже щезають у червоних, нiби яблука, щоках; повiльно, тягуче вiдкриваеться рот.
– Що ж, найсвiжiша новина, – задоволено посмiхаеться вiн, – що ваше благороддя знову зволило завiтати в нашу скромну халупу.
А полковий лiкар вiдкидаеться назад i декламуе з кайнцевською[12 - Кайнц Йозеф (1858–1910) – вiдомий австрiйський актор-трагiк.] iнтонацiею:
Шива, що пiд небесами,
вшосте зринув до землi
роздiлити разом з нами
смертнi радощi й жалi.
Всi трое дивляться на мене з посмiшкою, i менi одразу ж стае моторошно. Краще, думаю я, скорiше сам почну розповiдати, не чекаючи, доки всi почнуть розпитувати, чому я не з’являвся всi цi днi й звiдки прийшов зараз. Але не встигаю я вiдкрити рота, як Ференц багатозначно кивае Йожi та штовхае його лiктем.
– Глянь сюди! – показуе вiн пiд стiл.










