На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Зарубежная литература, Зарубежная поэзия. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
02 ноября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Василь Симоненко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Василь Симоненко (1935–1963) – український поет-шістдесятник і журналіст – пішов із життя у неповних 28 років. Лише одна книжка була видана за життя поета. Але вже тоді набули великої популярності самовидавні поезії Симоненка, що поклали початок українському рухові опору 1960—1970-х pоків. Провідною темою його творчості є любов до України, її безталанного народу (i в цьому пряме продовження шевченкiвських традицiй). Тільки в незалежній Україні вiршi поета були надруковані у повному обсязі та без цензурних втручань. У 1995 році Василю Симоненку посмертно присуджено Державну премію України імені Т. Шевченка.
До цієї книжки включено поезії, які були надруковані у збірках, що вийшли за життя («Тиша і грім») та після смерті поета: вірші, поеми, сонети, балади, казки, байки, а також окремі новели. Усі вони пережили випробування часом і є актуальними й сьогодні.
📚 Читайте "Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Вуаль – прозора тканина або сiтка, закрiплена на жiночому капелюшку, щоб закривати обличчя. (Прим. Т. Ю. Бледних)].
І з тобою було б нам гiрко,
Обiймав би нас часто сум,
І, бувало б, тремтiла зiрка
У туманi тривожних дум.
Але певен, що жодного разу
У вагання i сумнiвiв час
Дрiб’язковi хмарки образи
Не закрили б сонце вiд нас.
Бо тебе i мене б судила
Не образа, не гнiв – любов.
В душi щедро вона б свiтила,
Оновляла iх знов i знов.
У мою б увiрвалася мову,
Щоб сказати в тривожну мить:
– Ненаглядна, злюща, чудова,
Я без тебе не можу жить!.
Тут будет реклама 1
.
Дупло
Одлунала далека пiсня,
Гамiрливий вечiр замовк.
А тобi, видно, вдома тiсно,
Що бредеш по дорозi, як вовк.
Сумно бачить тебе одиноким —
Де подруга твоя чи друг?
Ну, чому ти проходиш боком,
Не завернеш нiколи в круг?
Може, в тебе у грудях мука,
То прийди, розкажи ii —
Ми простягнем на помiч руки,
Мозолястi руки своi.
Може, душу пече образа,
Може, впав ти вiд неi в стум?
Не вагайся, пiдходь, розказуй —
Ми у пiснi розвiем сум.
Тут будет реклама 2
Та в очах твоiх завжди спокiй.
І обличчя кругле, мов книш[22 - І обличчя кругле, мов книш…Книш – вид бiлого хлiба з загорнутими всередину краями. (Прим. Т. Ю. Бледних)],
І проходиш ти завжди боком,
І пiдкреслено ти мовчиш.
І у всьому така погорда,
Що говорять дiвочi уста:
– Запишався… якого чорта?
– Торрiчеллiева пустота[23 - Торрiчеллiева пустота!Торрiчеллiева пустота – тут: пуста, нiкчемна людина.
Тут будет реклама 3
(Прим. Т. Ю. Бледних)]!
На трухляву столiтню грушу
Ти похожий, чванько й мурло,
І боiшся, щоб хтось у душу
Не заглянув, мов у дупло.
«Ой майнули бiлi конi…»
Ой майнули бiлi конi
тiльки в’ються гриви,
Тiльки курява лягае
на зеленi ниви.
Пронеслись, прогупотiли,
врiзалися в небо,
Впала з воза моя мрiя —
пiшки йде до тебе.
Знаю: дiйде, не охляне:
в полi не зачахне,
Свiт твоiми, моя люба,
кучерями пахне!
Крiзь пилюку, по багнюцi
в холод i завiю
Прийде чистою до тебе
бiла моя мрiя.
Тут будет реклама 4
«В грудях набубнявiла тривога…»
В грудях набубнявiла тривога
Свiтла, нiби ранок запашний, —
Ти ще не хилила нi до кого
Лобик свiй упертий i смiшний.
Ти ще не торкалася губами
Вiчних i прозорих таемниць.
Чистота твоя тремтить вогнями
У червонiм клекотi зiрниць.
Мнения
О книге «Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
