На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Пекло на землі» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Пекло на землі

Автор
Дата выхода
14 мая 2018
🔍 Загляните за кулисы "Пекло на землі" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Пекло на землі" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Віталій Юрченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.
Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».
Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.
Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.
📚 Читайте "Пекло на землі" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Пекло на землі", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Не дамо знущатися. Яким це правом? Ми й за царя такого не видали, – крикнуло зразу кiлька голосiв.
Сход загудiв ще грiзнiше.
Але офiцер розвiяв смiливiсть.
– Команда, – закричав несамовито i бахнув з револьвера. – В ружйо! Акружiть бунтарей!
Вмить сход був оточений. Мене вхопили дужi руки й повели до повозки, де стояв напоготовi кулемет.
Розправа кiнчилася спокiйно. Покiрне ще тодi наше село погодилось дати 25 тисяч, загiн виiхав з села й мене узяв до мiста.
У комендатурi служив знайомий офiцер Чайковський.
– Не бiйся. Вечером будеш удома.
Пiд вечiр випустив мене на подвiр’я, нiби на прохiд, i шепнув:
– У штахетах он дiра. Гайда й щоб духу твого не чути було в мiстi.
За тиждень я – студент Державного украiнського унiверситету. Тут повiвало iншим духом. Гетьманату нiхто з украiнства вже не пiдтримував. А певного ранку Киiв приймав радiсну новину: Директорiя проголосила повстання.
Защемiло серце, коли з-за Киiва доносилась гарматня канонада.
Одного вечора з пакою вiдозв «До нiмецьких воякiв та старшин» бiг я на Тургенiвську вулицю, де стояв нiмецький полк, що мав завтра виступати на позицiю. Перша моя пiдпiльна спроба. Терпко билось серце, як пiдходив до будинку № 12. Стоiть вартовий. Не смiю пiдступити. Пройшов раз повз нього, глянув у суворе обличчя. Вiйнув по тiлi морозний ляк.
– Lieber Kamerad, – тихо й несмiливо. – Bitte, – подав кiлька проклямацiй i далi.
Втiшений удачею, перебiгаю вулицю: на другому боцi трьох.
– Bitte sehr, meine Неrren, lesen sie. – Беруть здивовано й вдивляються, я далi. Вiдважився, пiдступив до вартового й витяг цiлий жмут. Залишилась ще пара метеликiв. Пiдбiгаю з останньою: – Bitte! – Вхопив i до свiтла лiхтаря.
– Halt! – крикнув, пiдбiг до мене.
Переляканий вщерть, опинився в комендатурi. Там довгенько радились, сварились, видно, кiлька старшин, i врештi випустили. Щасливий удвiчi летiв я додому.
Ще бiльшим щастям був для мене день, коли до Киева урочисто вступала Директорiя.
Настали днi державного будiвництва. Я працював в iнформацiйному бюрi при Директорii: роз’iжджав по мiстах, передавав низовим органам директиви центру та збирав вiдомостi про настроi на мiсцях.





