На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Пекло на землі» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Пекло на землі

Автор
Дата выхода
14 мая 2018
🔍 Загляните за кулисы "Пекло на землі" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Пекло на землі" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Віталій Юрченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.
Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».
Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.
Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.
📚 Читайте "Пекло на землі" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Пекло на землі", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Аж стало ясно…
У момент найбiльшого розгону працi й авторитету, коли, здавалось, я був найчервонiший, покликали мене до ГПУ. Слiдчий напав на мене так, нiби я пiйманий учора в лiсi.
– Товариш слiдчий! За кого ви мене вважаете? Мене приймають до партii…
– Да ето ми увiдiм. За старие грешкi сперва нужно расплатiтся.
– Якi грiшки, товаришу? Не берiть на бога. Я ляканий уже не раз…
– В Петлюри ви служiлi?
– Про це мене вже третiй раз питають. Подивiться в справи, там вiдповiдь занотована.
– Меня ви не учiте, а отвечайте, в какiх бандах принiмалi участiе?
– Нiчого я про це не знаю i прошу тону не повищати.
– А Сiрецькаво знаете? – кинув слiдчий злобно.
– Не чув такого i не знаю, – вiдповiдаю байдужно.
– Зато он вас прекрасно знает!
– Ну й що з того? Хай знае. Мало хто мене не знае.
– А вот что, – встав слiдчий, стукнувши рукою в теку. – За вамi непрiятное прошлое. Частiчно оно устарело, частiчно ви ево iскупiлi большой актiвностью. Ви далжни сделать кое-что лiчно для нас…
І витяг список.
– Вот вам людi. О нiх ви далжни давать нам еженедельние сводкi: кто онi, iх прошлое, где, с кем бивают, пастарайтесь пазнакомiться с нiмi лiчно. Как ето делать – учiть вас не нада. Тепер ви работаете в округе, общенiе с людьмi iмеете i прi желанii сделаете много. Ваша клiчка будет «Франц». Єслi кто абратiтся к вам лiчно с етiм iменем, давайте ему свабодно всякiя iнформацii i надлежащую помощ – ето будет наш челавек. Прiзиваю вас к работе. Чем больше сделаете, тем скорее палучiте партбiлет.
Повний обурення вийшов я зi списком 34 чоловiкiв. Глянув – пiзнав серед них 9 прiзвищ знайомих УHP i всяких старшин. Щож це? Сексотом роблять? Мало iм чесноi моеi працi? Лякають i укоськують… Продай людей i купиш партбiлет? Нi, дякую… А що ж це за Сiрецький? Сi…ре…ць…к…
І пригадав: був у Грушiвському районi на двотижневику ОСО Авiохему[17 - Общество содействiя обороне страни, авiяцii та хемii.]. На райконференцii, в президii, сидiв поруч мене чолов’яга. Довго й пильно вiн придивлявся, а врештi пiдсiв.
У мене на лицi бризнув вогонь i кров.





