Стоїк

Але мiстер Джонсон спробував удати, що це його не вражае.

– Можливо, – вiдповiв вiн, – але не розумiю, яке це може мати вiдношення до мене? Не забувайте, що я всього лише один iз консультантiв Електротранспортноi компанii й не маю нiчого спiльного нi з мiстером Грiвзом, нi з мiстером Геншо.

– Але ви пов’язанi з лондонською пiдземною мережею, так я, принаймнi, чув вiд мiстера Клурфейна, – продовжував Джаркiнс. – Інакше кажучи, – дипломатично додав вiн, – ви представляете людей, зацiкавлених у розвитку пiдземного транспорту.

– Справдi, мiстере Джонсон, – втрутився Клурфейн, – я хочу згадати той факт, що вас нерiдко згадують у газетах саме як представника акцiонерних компанiй Метрополiтен, Районноi, Сiтi – Пiвденний Лондон i Центральноi Лондонськоi.

– Це правда, – холодно й незворушно вiдповiв Джонсон. – Я дiйсно представляю як юрист iнтереси цих компанiй. Але ж я не зовсiм розумiю, чим я, власне, можу допомогти вам. Якщо мова йде про покупку або продаж чого-небудь, пов’язаного з лiнiею Чаринг-Крос – Гемпстед, то вам безумовно слiд звертатися не до мене.

– Я просив би вас придiлити менi ще хвилинку уваги, – наполягав Джаркiнс, нахиляючись всiм корпусом до Джонсона. – Справа ось у чому. Мiстер Ковпервуд зараз лiквiдуе всi своi чиказькi транспортнi пiдприемства, i, тiльки-но вiн iз цим покiнчить, вiн не матиме нiяких справ. Але ж вiн не така людина, щоб зовсiм кинути бiзнес. Вiн займався транспортом у Чикаго бiльше двадцяти п’яти рокiв.

Я не маю на увазi, що вiн у пошуках можливостей вкладення капiталу. Мiстер Грiвз i мiстер Геншо переконалися, що це не так. Саме наша фiрма «Джаркiнс, Клурфейн i Рендольф» привела iх до мiстера Ковпервуда. Мiстер Клурфейн е главою нашого вiддiлення в Лондонi.

Джонсон кивнув; тепер вiн слухав уважно.

– Зрозумiло, – продовжував Джаркiнс, – нi мiстер Клурфейн, нi я жодною мiрою не вповноваженi говорити вiд iменi мiстера Ковпервуда. Однак ми вважаемо, що нинiшня ситуацiя з лондонським транспортом така, що якщо належна особа поiнформуе про нього належним чином мiстера Ковпервуда, це може мати дуже й дуже цiннi наслiдки для всiх, хто зацiкавлений у справi.

Менi точно вiдомо: мiстер Ковпервуд вiдхилив пропозицiю щодо лiнii Чаринг-Крос аж нiяк не з тих мiркувань, що вона не окупить себе, а тiльки тому, що йому не запропонували п’ятдесят один вiдсоток акцiй, а це його постiйна умова.