Орлеанська діва

Ось, наприклад, вступ до першоi пiснi:

In principio era il verbo appresso a Dio;

Ed era iddio il verbo, e ’l verbo lui.

Questo era il principio al parer mio, i т. д.[13 - Переклад вiршiв: «Спочатку було Слово, i Слово було вiд Бога, i Бог був Словом. На мою думку, це був початок».]

Коли перша пiсня починаеться з Євангелiя, то остання кiнчаеться Salve, regina;[14 - Salve, regina – здрастуй, царице.] i це може виправдати гадку тих, хто думав, що автор писав цiлком серйозно; адже за тих часiв для театральних п’ес, що ставлено в Італii, використовували «Страстi» та житiя святих.

Тi, хто дивився на «Моргайте» як на твiр жартiвливий, звернули увагу тiльки на деякi надто великi вiльностi, там припущенi.

Моргайте питаеться в Маргутте, християнин вiн чи магометанин.

E se eglt crede in Cristo o in Maometto.

Rispose all or Margutte: A dir tel tosto,

Jo non credo pi? al nero che al azzuro;

Ma nel cappone, o lesso o voglia arrosto

………………………………………………

Ma sopra tutto nel buon vino ho fede;

E credo che sia salvo chi gli crede.

Or queste son tre virt? cardinale,

La gola, e’l culo, e’l dado, come io t’ho detto.[15 - «Чи вiрить вiн у Христа або Магомета? Тодi вiдповiв Маргутте: «Сказати тобi коротко, – я не вiрю нi в чорне, нi в блакитне, а вiрю в каплуна вареного або, якщо хочеш, в смаженого… Але над усе я вiрю в добре вино i вiрю, що той, хто в нього вiрить, буде врятований.

Звернiть, будь ласка, увагу, що Крешiмбенi,[16 - Крещiмбенi (Crescimbeni G.-А., 1663–1728) – iталiйський письменник, заснував у 1690 р. академiю «Аркадiя». Видрукував збiрник вiршiв, написав ряд статей про лiтературу, «Історiю народноi поезii» та «Історiю «Аркадii».] без усяких вагань помiстивши Пульчi в ряду справжнiх епiчних поетiв, каже, йому на вибачення, що це найскромнiший i найпомiркованiший iз письменникiв свого часу: «il pl? modesto e moderato scrittore».

Недавно вийшло дуже хороше видання його con liсеnza de’ superiori.[18 - Соn liсеnzа de’auperiori – з дозволу влади.