Орлеанська діва

Пiсля розгрому аристократичноi партii Конде емiгрував до Іспанii, вступив в iспанську армiю i взяв участь у вiйнi з Францiею. Бiй на дюнах, коло приморського мiста у Фландрii – Дюнкiрхена (1658), закiнчився перемогою французького вiйська, на чолi якого стояв Тюренн. Пiсля складення миру мiж Францiею та Іспанiею Конде повернувся на батькiвщину i не раз брав участь у дальших военних кампанiях (вiдновлена вiйна з Іспанiею, вiйна з Голландiею). Тюренн у 1774 р. окупував одну з нiмецьких держав на Рейнi, Палатiнат.

52

Вiллар (Villars Louis Hector, 1653–1734) – французький генерал, один з найталановитiших полководцiв останнiх рокiв царювання Людовiка XIV; пiд Мальплаке був розбитий вiйськом коалiцii пiд командою генерала Мальбрука.

53

Поллукс – син Юпiтера i Леди, разом зi своiм братом Кастором брав участь у походi Аргонавтiв, що подалися на кораблi Арго в Колхiду (так греки називали краiну, що лежить в пiвденно-захiднiй частинi Кавказу) шукати золоте руно. В цьому мiфi поетизувалася колонiзаторська дiяльнiсть грецьких мореплавцiв.

54

Олександр Великий (356–323 до н. е.) – македонський цар, один з найбiльших полководцiв в iсторii; при ньому завойовницька полiтика Грецii досягла найвищого щабля, вiн пiдкорив Персiю та Єгипет.

55

Лурдi (Lourd) – тупий. Вольтер, згiдно з традицiею комiчних жанрiв класичноi лiтератури, часто надае своiм героям iмена-характеристики.

56

Розенкрейцери – члени таемного реакцiйного мiстичного товариства, що виникло в 1622 р.

57

Какодемон – у перекладi з грецькоi – злий дух.

58

«Вiсник» (Mercure de France) – журнал, заснований в 1672 p., спочатку мав назву «Mercure galant».

59

Белерофонт – легендарний грецький герой; дiстав вiд Афiни-Паллади коня Пегаса, з допомогою якого перемiг Химеру (потвора з лев’ячою головою i тулубом дракона) та амазонок.

60

«Вiйна мишей та жаб» (Batrachomiomachia) – героiкомiчна поема, приписувана Гомеровi.

61

Кенель (Quesnel, 1634–1719) – католицький богослов, прибiчник янсенiзму.

В 1684 p., вiдмовившись пiдписати антиянсенiтську формулу, змушений був тiкати з Францii. В Брюсселi видав «Rеflexions morales sur le Nouveau Testament», засуджений папською буллою 1713 p. Лойола (Loyola Ignacio, 1491–1556) – засновник «Ордену Ісуса» (езуiти), що ставив перед собою завдання – боротися з ересями та прагнув змiцнити папську владу.

62

Кiбела (грецька мiф.