На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «І це все, що я хотіла сказати про кохання» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
І це все, що я хотіла сказати про кохання

Автор
Дата выхода
01 октября 2019
🔍 Загляните за кулисы "І це все, що я хотіла сказати про кохання" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "І це все, що я хотіла сказати про кохання" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Світлана Веренич) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Про що цей роман – про кохання чи про життя? Чи можна взагалі відокремити одне від іншого? Хто візьме на себе таку сміливість?
Ця історія – це міцно переплутані між собою чотири людські долі, чотири життєві драми. Чи може щось допомогти піднятися з безодні відчаю жінкам, які пережили найстрашніше – насильство, що понівечило не тільки їхнє тіло, але й душу?.. Чи може щось втримати зраджену дівчину від жахливого кроку – від аборту?.. Чи може хтось упросити її не вбивати ще ненароджене дитя, зберігти його життя?..
Героїня роману «І це все, що я хотіла сказати про кохання» Ліза занадто рано зіштовхнулася зі злом, але зустрічі з літнім вченим, загадковою письменницею та недолугою на перший погляд перукаркою, які кожен по-своєму протистоять непростим викликам, допомагають їй прийняти рішення, що змінить все в її долі.
Цей роман можна порівняти з рондо, де одна сюжетна лінія-мелодія переплітається з іншою, повторюючись у іншій машкарі. І писалася вона суто для жінок, бо звучить надто по-жіночому, інтимно…
📚 Читайте "І це все, що я хотіла сказати про кохання" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "І це все, що я хотіла сказати про кохання", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
«Жабка» – безневинне створiння з блакитними очима-тарiлочками, якi, майже не мигаючи, заглядають Георгiю до рота, яку б вульгарнiсть вiн не базiкав, з нiжками-зубочистками, готовими йти за коханим хоч на край свiту, аби тiльки той не забув покликати. Одягнена начебто й по модi, але так безбарвно, а на додачу ще й рiденьке, неясного кольору волосся до плечей. Я розумiла, що шансiв знайти щось цiкавiше й краще за Гошу в неi не було. Вiсiмнадцять рокiв – ii останнiй козир. Тiльки такий «дитячий садок» i мiг закохатися в лисiючого егоiста, погодившись на iнтим у надii на замiжжя.
Тепер вам зрозумiло, чому вiд пiдслуханоi розмови мене ледь не знудило? Я вийшла з ванноi кiмнати злою розчарованою фурiею, в менi все клекотало, але зовнi… Розумна жiнка вмiе приховати своi почуття. Сергiй схопив мене в оберемок, як букет квiтiв. Вiн не здогадувався, що це букет троянд iз необiрваними шипами, якi можуть уколоти раптово й дуже боляче.
– Іди в душ, – проворкувала я, милуючись наостанок його накачаним оголеним торсом: обличчям мiй коханець зовсiм не примiтний, яким i мае бути справжнiй чоловiк, але тiло йому вистругав грек Фiдiй, та ще й дуже старанно, не iнакше, – все пропорцiйне, все прекрасне, навiть ноги, що в чоловiкiв не часто зустрiчаеться.
Кращий друг Георгiя зник у ваннiй, з передчуттям ночi кохання, а я швидко одяглася, i вхiднi дверi м’яко i тихенько зачинилися за мною, як у казцi, навiть не зажадавши змащення петель олiею.
На свiжому повiтрi полегшало. Я не стала брати таксi, а пiшла у бiк метро. Ще не було десятоi години вечора, з нiчного неба щедро сипалися на голови нечисленних перехожих снiжинки, безвiтряно.
У незрозумiлому настроi я повернулася додому, заварила зеленого чаю з бергамотом, помилувалася на пляшку вина, але поклала собi не вiдкорковувати: наодинцi п’ють тiльки алкоголiки. Випити, щоправда, хотiлося. Нi, краще в лiжечко – й читати, поки сон теплою долонькою не закрие очi. Проходячи повз стацiонарний телефон, висмикнула шнур.





