На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «І це все, що я хотіла сказати про кохання» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
І це все, що я хотіла сказати про кохання

Автор
Дата выхода
01 октября 2019
🔍 Загляните за кулисы "І це все, що я хотіла сказати про кохання" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "І це все, що я хотіла сказати про кохання" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Світлана Веренич) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Про що цей роман – про кохання чи про життя? Чи можна взагалі відокремити одне від іншого? Хто візьме на себе таку сміливість?
Ця історія – це міцно переплутані між собою чотири людські долі, чотири життєві драми. Чи може щось допомогти піднятися з безодні відчаю жінкам, які пережили найстрашніше – насильство, що понівечило не тільки їхнє тіло, але й душу?.. Чи може щось втримати зраджену дівчину від жахливого кроку – від аборту?.. Чи може хтось упросити її не вбивати ще ненароджене дитя, зберігти його життя?..
Героїня роману «І це все, що я хотіла сказати про кохання» Ліза занадто рано зіштовхнулася зі злом, але зустрічі з літнім вченим, загадковою письменницею та недолугою на перший погляд перукаркою, які кожен по-своєму протистоять непростим викликам, допомагають їй прийняти рішення, що змінить все в її долі.
Цей роман можна порівняти з рондо, де одна сюжетна лінія-мелодія переплітається з іншою, повторюючись у іншій машкарі. І писалася вона суто для жінок, бо звучить надто по-жіночому, інтимно…
📚 Читайте "І це все, що я хотіла сказати про кохання" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "І це все, що я хотіла сказати про кохання", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
А коли з неi зiрвали одяг, щоб у дiжцi з водою перевiрити – втопиться вона, чи диявол ii врятуе, ми з кюре побачили, що вона чекае дитину.
– Безгрiшна, вiд кого ж ти понесла? Уже рiк, як твiй чоловiк помер? – зацiкавлено запитав кюре, але вiдьма зухвало мовчала. Ох, i намучилися ми з нею, вона виявилася живучою, як кiшка. Наприкiнцi вiд будь-якоi дурницi зомлiвала, але так i не покаялася!
– Їi вiдпустили? – не витримала Гертруда.
– Нi, у неi почалася кровотеча. Кюре сказав, що вона померла вiд втрати кровi.
– Це яку таку мерзеннiсть? – зло проговорила дружина.
Зависло мовчання. І тодi Гертруда нi з того нi iз сього пригадала:
– Я, коли купую на ринку рибу, то завжди вибираю ту, що ще дихае. Обов’язково буде з iкрою. Жодного разу ще не помилилася. Так i ця вiдьма, вона тiльки тому протрималася цiлий день.
І перед очима Гертруди з’явилися двi маленькi чистенькi дiвчинки у мереживних фартушках, козлових черевичках. Крихiток у родинi обожнювали й наряджали, як могли.
Мiсяць осудливо похитав головою й укрився за хма- рами…
– Гарну казочку ти менi пiдсунула на нiч, – пролунав незадоволений голос Жабки, – краще телевiзор дивитися, чим таке читати.
Я промовчала. Хотiлося сказати: думаеш, чому в Європi так мало гарних жiнок? Усiх красунь педантично спалювали ще за часiв середньовiччя, оголосивши полювання на вiдьом – усвiдомлювали страшну силу краси.
Була вже пiвнiч, але сон до нас обох не йшов. Мiж спальнею й залом у мене немае дверей. Пiд час ремонту я зробила арковий прорiз. Бiдне Жабеня вертiлося, як карась на сковорiдцi. Час вiд часу чувся ii важкий подих. Я спитала:
– Не спиш?
– Нi, – з готовнiстю вiдгукнулася вона з дивана.
– Знаеш, що вiдбуваеться пiд час аборту?
Дiвчина мовчала.
– Лiкар ще тiльки робить жiнцi анестезiю, а в маляти починае прискорюватися пульс, серденько скажено стукае. Воно вiдчувае, що над ним нависла смертельна небезпека. Вiдбудеться щось страшне. А потiм… потiм маля намагаеться глибше сховатися вiд страшних гострих щипцiв, якi починають рвати на частини його беззахисне тiльце, його голiвку, ручки, нiжки, животик.





