На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Українська модерна проза» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Українська модерна проза

Автор
Дата выхода
23 октября 2019
🔍 Загляните за кулисы "Українська модерна проза" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Українська модерна проза" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Антология) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Антологія «Українська модерна проза» представляє майже невідомі твори переважно забутих письменників початку XX сторіччя – Марка Черемшини, Євгена Мандичевського, Василя Пачовського, Івана Липи, Євгенії Ярошинської та багатьох інших. Щоб якнайповніше зазнайомити читачів з працями саме цих, забутих митців, поза увагою залишені хрестоматійні модерністські творіння класиків нашої літератури – Михайла Коцюбинського, Івана Франка, Ольги Кобилянської, Володимира Винниченка.
Також обійдено увагою українську модерністську поезію, оскільки вона практично вся вже була опублікована як в окремих авторських збірках, так і в антологіях (зокрема в книгах «Невідоме Розстріляне Відродження» та «Львівська Антологія», які вийшли друком у видавництві «Фоліо»).
Переважна більшість оповідань та повістей, які війшли до цієї антології, походить з давніх часописів – «Літературно-Наукового Вістника», «Української Хати», «Ілюстрованої України», «Будучини», «Буковини», «Шляху», «Шляхів Мистецтва» та інших.
Завершують книгу спогади Петра Карманського про львівську богему; Галини Журби, Павла Богацького та Клима Поліщука – про київську. Справжнім відкриттям для читачів стане публікація дуже відвертої автобіографічної повісті Клима Поліщука «Світ червоний», де зображені відомі київські поети і прозаїки 1917—1919 років.
На жаль, ранній період українського модерну тривав не довго. Перша світова війна внесла свої корективи, а нова доба вимагала вже інших творів.
📚 Читайте "Українська модерна проза" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Українська модерна проза", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Але Корденко машинально теж спинився, бо не чув слiв Вовтузенка, – йому все шумiло в головi: «помилка», «помилка»… Йому здавалось од часу до часу, що грунт хитаеться пiд ногами i що вiн ось-ось полетить стрiмголов у безодню, нiму i вогку, i вiн здригувався.
Корденковi виринуло в уявi: Тартаренко, закинувши назад голову i випнувши якось особливо «адамове яблучко», розкинув обидвi руки, пальцi котрих немовби скорючились, – хрипiв, а вiн саме всадовлював нiж пiд пахви, звiдкiля линула кров, що забризкала йому манжети i рукав пальта, i все тiло вбиваного дрижало i тремтiло всiма мишцями.
– Івасю!.. – вигукнув вiн, схопивши Вовтузенка за руку.
День меркнув i вдалинi вмирала зоря, немовби вбираючи в себе своi останнi зiтхання, якi ще блисли по верхнiх листках. Тиша особливо пiдкреслила поривчасту нервовiсть того викрику.
– Помилка, розумiеш уже… помилка!.. – трусив Корденко руку Вовтузенка так, що та дуже йому болiла.
– Яка помилка?! – сливе не своiм голосом крикнув Вовтузенко, почуваючи бiль в руцi.
– Страшна, страшна… – не то простогнав, не то прошепотiв Корденко, – я вбив не того, кого було треба, – вигукнув вiн i здригнувся.
Вовтузенко занiмiв.
Хвилину вони безглуздо-придушено дивились один на одного.
А там десь, за мiстом, далеко-далеко серед розкошiв природи нiжно вставала вродливиця зоря i, нiжачись на своiм воздушнiм лiжку та загортаючись в блакитне м’яке покривало, посилала останнi, не то журнi, не то щасливi всмiшки, що завмирали i розпливались на блiде блакиття неба. Вона всмiхалась зiрцi, що заблисла в тiй частi блакитi, що вже потемнiла, а чоло небесне i думне, i чисте, i поважно-спокiйне наблизилось до землi i так приятельськи немовби схилилось над нею, щоб обдумати всi ii думи прикрi, заплутанi i важкi – i тi ii свiтлi розгадки одна за одною заблисли ясними зiрками на тiм вiльнiм-вiльнiм, чистiм чолi.
– Вiдки ти взнав? – нарештi прошепотiв Вовтузенко.











