На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Українська модерна проза» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Українська модерна проза

Автор
Дата выхода
23 октября 2019
🔍 Загляните за кулисы "Українська модерна проза" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Українська модерна проза" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Антология) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Антологія «Українська модерна проза» представляє майже невідомі твори переважно забутих письменників початку XX сторіччя – Марка Черемшини, Євгена Мандичевського, Василя Пачовського, Івана Липи, Євгенії Ярошинської та багатьох інших. Щоб якнайповніше зазнайомити читачів з працями саме цих, забутих митців, поза увагою залишені хрестоматійні модерністські творіння класиків нашої літератури – Михайла Коцюбинського, Івана Франка, Ольги Кобилянської, Володимира Винниченка.
Також обійдено увагою українську модерністську поезію, оскільки вона практично вся вже була опублікована як в окремих авторських збірках, так і в антологіях (зокрема в книгах «Невідоме Розстріляне Відродження» та «Львівська Антологія», які вийшли друком у видавництві «Фоліо»).
Переважна більшість оповідань та повістей, які війшли до цієї антології, походить з давніх часописів – «Літературно-Наукового Вістника», «Української Хати», «Ілюстрованої України», «Будучини», «Буковини», «Шляху», «Шляхів Мистецтва» та інших.
Завершують книгу спогади Петра Карманського про львівську богему; Галини Журби, Павла Богацького та Клима Поліщука – про київську. Справжнім відкриттям для читачів стане публікація дуже відвертої автобіографічної повісті Клима Поліщука «Світ червоний», де зображені відомі київські поети і прозаїки 1917—1919 років.
На жаль, ранній період українського модерну тривав не довго. Перша світова війна внесла свої корективи, а нова доба вимагала вже інших творів.
📚 Читайте "Українська модерна проза" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Українська модерна проза", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Тепер отут мертва краiна, а ти ще живий… Ти умри!.. Не живи, бо цього одного i не можна. І нiщо не поможе тобi. Як не вмреш, то нудьга та розпука тебе полонять, а душа заболить через цюю однаковiсть вражень, i ти вiддаси тодi все доброхiть оцим туркам: скарби своi, душу i тiло. Тай приймуть вони лиш тодi, коли будуть до тебе прихильнi…»
Читаю у поглядi друга цi дикi слова, i обурення в серця росте i кипить у души моiй лютiсть…
– Дурницi плетеш еси, зраднику лютий! Твiй погляд такий навiсний… вiд нього холоне в душi, стискае у грудях, смага на устах запеклась… Із очей моiх геть! Не дивися…
І враз побратима не стало.
Менi уже робиться страшно-престрашно, аж серце у грудях холоне. А в хатi так тихо, що в ухах гуде…
Пiдходжу я знов до вiкна i кидаю погляд на море, – аж чую, се море прокинулось, встало, се море гуде. Дивлюсь я на нього: воно потемнiло вiд хмар, не видко i клаптика неба блакитi, не знати де й ранiшне сонне сховалось. І гнiвним зробилося море i страшно сердитим.
А море реве-клекотить, змагаеться, бiлими хвилями б’е в кам’яне набережжя сердито. І бiлая пiна летить геть далеко на город увесь.
Іде ось одна… iде i шумить, вже до берега близько пiдходить i бiлою пiною вдарила в берег, i високо пiна летить i пада, мов снiп на все мiсто. І разом iз цим невидима рука черкае по мозку мене боляче…
Іде знову другая хвиля… ще здалека бiлую пiну угору скидае… Та що це таке? На високiм хребтi тоi хвилi русалка якась, уся бiла, гойдаеться стиха… у довгiй, у бiлiй одежi, в чалмi… Ох, та це ж знову огидливий турок! А хвиля iде i шумить… Ударила в берег i порохом легким, кривим той турок умить розлетiвся.
Іде знову бiлая хвиля, несе на своему хребтi знову бiлого турка. Злегенька земля стугонить i тремтить. На мене вiд п’ят до лиця буцiм снiгом холодним хто сипле.
Слiдкую за кожною хвилею, кожну з простору до берега стежу очима i жду, коли хвиля сердитая турка об берег ударить.











