На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Українська модерна проза» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Українська модерна проза

Автор
Дата выхода
23 октября 2019
🔍 Загляните за кулисы "Українська модерна проза" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Українська модерна проза" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Антология) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Антологія «Українська модерна проза» представляє майже невідомі твори переважно забутих письменників початку XX сторіччя – Марка Черемшини, Євгена Мандичевського, Василя Пачовського, Івана Липи, Євгенії Ярошинської та багатьох інших. Щоб якнайповніше зазнайомити читачів з працями саме цих, забутих митців, поза увагою залишені хрестоматійні модерністські творіння класиків нашої літератури – Михайла Коцюбинського, Івана Франка, Ольги Кобилянської, Володимира Винниченка.
Також обійдено увагою українську модерністську поезію, оскільки вона практично вся вже була опублікована як в окремих авторських збірках, так і в антологіях (зокрема в книгах «Невідоме Розстріляне Відродження» та «Львівська Антологія», які вийшли друком у видавництві «Фоліо»).
Переважна більшість оповідань та повістей, які війшли до цієї антології, походить з давніх часописів – «Літературно-Наукового Вістника», «Української Хати», «Ілюстрованої України», «Будучини», «Буковини», «Шляху», «Шляхів Мистецтва» та інших.
Завершують книгу спогади Петра Карманського про львівську богему; Галини Журби, Павла Богацького та Клима Поліщука – про київську. Справжнім відкриттям для читачів стане публікація дуже відвертої автобіографічної повісті Клима Поліщука «Світ червоний», де зображені відомі київські поети і прозаїки 1917—1919 років.
На жаль, ранній період українського модерну тривав не довго. Перша світова війна внесла свої корективи, а нова доба вимагала вже інших творів.
📚 Читайте "Українська модерна проза" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Українська модерна проза", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Коби ти знав, яка я тодi була зайнята; як моя голова, моя душа, мое серце було переповнене чуттям, то би-сь мав згляд на мiй тодiшнiй стан, i не гнiвався б… Сей твiй гнiв мене гризе… Та ж ви-диш, що тепер вже все перейшло, i я стою з тобою на тiй самiй точцi, що давно. Пропало, минуло, не верне. Не правда, мiй старий товаришу, мiй давнiй повiрниче?…
…Ти гнiваешся через те, що я його не затримала… Хiба була би я цiлу свою iндивiдуальнiсть, i свое власне я запропастила… Що ж ти кажеш?… Знов вимiвки? Знов щось на тему жiночоi самостiйностi?.
Тихо мiсяцю, не пригадуй менi всего, я ж се й без тебе добре тямлю… Ти вже стаешся недискретним… Сего менi вже забагато! Мiсяцю, я дуже шаную твою особу, дуже цiню твiй талан, твое знання, але сего менi вже забагато, ти блiдий критику! Нi, я не гнiваюсь, борони Боже… Але ти вже давно знаеш мою думку про се, то повинен бути трохи обережнiший.
От маеш, тепер вже ти обидився? Що тобi сталось, мiсяцю! Я не хотiла тебе сварити, нi, де би менi се до голови прийшло.
Що? Ти ще тут, любий приятелю? І ти дививсь цiлком спокiйно на мое писання, зазирав, як я пишу? Який же ти цiкавий! Але стривай лише, я заховаю сю писанину, бо ти станеш про ню вповiдати цiлому свiтовi… Чи згадувала я в сiй писанинi про тебе? Чому нi, та ж ти тепер мiй одинокий приятель… Але тепер пора нам вже розпрощатись… Боже, менi вже страшно вiд тебе мiсяцю, не дивись все в одно мiсце, не муч мене, прошу тебе, йди.











