На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Українська модерна проза» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Українська модерна проза

Автор
Дата выхода
23 октября 2019
🔍 Загляните за кулисы "Українська модерна проза" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Українська модерна проза" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Антология) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Антологія «Українська модерна проза» представляє майже невідомі твори переважно забутих письменників початку XX сторіччя – Марка Черемшини, Євгена Мандичевського, Василя Пачовського, Івана Липи, Євгенії Ярошинської та багатьох інших. Щоб якнайповніше зазнайомити читачів з працями саме цих, забутих митців, поза увагою залишені хрестоматійні модерністські творіння класиків нашої літератури – Михайла Коцюбинського, Івана Франка, Ольги Кобилянської, Володимира Винниченка.
Також обійдено увагою українську модерністську поезію, оскільки вона практично вся вже була опублікована як в окремих авторських збірках, так і в антологіях (зокрема в книгах «Невідоме Розстріляне Відродження» та «Львівська Антологія», які вийшли друком у видавництві «Фоліо»).
Переважна більшість оповідань та повістей, які війшли до цієї антології, походить з давніх часописів – «Літературно-Наукового Вістника», «Української Хати», «Ілюстрованої України», «Будучини», «Буковини», «Шляху», «Шляхів Мистецтва» та інших.
Завершують книгу спогади Петра Карманського про львівську богему; Галини Журби, Павла Богацького та Клима Поліщука – про київську. Справжнім відкриттям для читачів стане публікація дуже відвертої автобіографічної повісті Клима Поліщука «Світ червоний», де зображені відомі київські поети і прозаїки 1917—1919 років.
На жаль, ранній період українського модерну тривав не довго. Перша світова війна внесла свої корективи, а нова доба вимагала вже інших творів.
📚 Читайте "Українська модерна проза" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Українська модерна проза", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Василь ПАЧОВСЬКИЙ
12.01.1878, с. Жуличi бiля Золочева на Львiвщинi – 5.04.1942, Львiв
Навчався в гiмназiях у Золочевi та Львовi, пiсля чого вступив до Львiвського унiверситету. Виступивши за викладання украiнською мовою, невдовзi мусив перейти до Вiденського унiверситету.
У 1901 р. видав першу збiрку поезiй «Розсипанi перли», яку тепло привiтав І. Франко. Пiсля неi вийшли його драматичнi поеми «Сон украiнськоi ночi» (1903), «Сонце руiни» (1911), збiрки «На стоцi гiр» (1907), «Ладi й Маренi терновий огонь мiй» (1913).
Пiд час Першоi свiтовоi вiйни Василь Пачовський, як i Богдан Лепкий та скульптор Михайло Паращук, працював педагогом у таборах украiнських вiйськовополонених росiйськоi армii, а пiсля закiнчення вiйни був гiмназiйним учителем на Закарпаттi, що дало йому матерiал для поеми «Князь Лаборець» (1924), книги «Срiбна земля».
У 1933 р. В. Пачовський переiздить до Львова, багато пише й перекладае.
ЖЕРТВА МИСТЕЦТВА
І
Маляр сидiв у своему ателье i вiдмальовував iдеальну жiночу постать.
Як учитель малярськоi академii вiн пiзнав ii як свою ученицю. Вона була така нiжна в усiй своiй духовiй красi, що захопила його вiд першоi стрiчi. Вiдтодi, як тiльки входив до своеi робiтнi, вона ставала перед його очима, як з’ява, та всмiхалася до нього.
Була це молода дiвчина, ясна, як рожевий цвiт.
Малював, добираючи фарб, знов замазував i нищив наложенi вiдтiнки… Досада брала його на свою несправнiсть, на фарби, на пензлi, на муху, що бринiла над вухом, на солов’я, що щебетав у клiтцi, на шум дерев, що лився пахощами крiзь вiдчиненi вiкна… Все йому було на завадi! Що не гляне на образ, а дiвчина так i смiеться до нього, так i дише, пестить його очi, цiлуе, душу бере на себе – а його, його твiр дерев’яний, сухий, без життя!.











