На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Шляхом бурхливим» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Шляхом бурхливим
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
23 октября 2019
🔍 Загляните за кулисы "Шляхом бурхливим" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Шляхом бурхливим" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Григорій Бабенко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Про Григорія Бабенка, автора захоплюючих історичних повістей, досі було невідомо нічого – ні коли народився, ні коли помер. І щойно останнім часом вдалося кинути дрібку світла на цього непересічного автора.
Він закінчив Харківський університет у 1911 році, ще замолоду став цікавитися історією, навіть листувався з Дмитром Яворницьким.
Судячи з того, як Бабенко добре описує Слобожанщину, можна припустити, що він там і народився. Працював лікарем, а з 1928 року завідував медичною частиною в м. Пологи Запорізької області.
Саме у Пологах він і написав повість «Шляхом бурхливим» – про події в Україні за часів Івана Сірка та повстання 1668 року очима малого хлопця.
А ще перед тим видав повість із життя скитів «В тумані минулого» (1927) та повість «Люди з червоної скелі» (1929) – про кам’яний вік. Остання публікація автора – пригодницьке оповідання «Ціна молодості», що вийшло друком у Харкові в 1932 році. Відтоді жодних відомостей про письменника не вдалося знайти.
Історичні повісті Григорія Бабенка не втратили своєї привабливості і зараз. А сміливість, з якою він описував колонізацію України московитами, відверто дивує. Бо жоден інший автор історичних творів, виданих у СРСР, на таке не відваживався.
Ці повісті будуть цікаві як молодому поколінню, так і старшому. Захоплюючі пригоди, соковита мова – все це дуже сучасне, тому ці маловідомі твори минулого варті перевидань і нового прочитання.
📚 Читайте "Шляхом бурхливим" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Шляхом бурхливим", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Вони, то нацiлюючись цуркою, кидали нею в палицю, що лежала впоперек ямки, то, ставлячи одним кiнцем у ямку, вибивали ii вiдтiля так, що вона крутилась у повiтрi i як горобець летiла назустрiч перехожим. Козаки мовчки ухилялися вiд неi i йшли далi, а баби лаяли хлопцiв i кляли цю небезпечну для очей гру. Коли ж хто з хлопцiв програвав, то возив на своiй спинi переможця. Коли Дорош пiдiйшов до хлопцiв, Дубовиченко сидiв на спинi у бiдного Стрiхи, пiдганяючи його п’ятами, а Стрiха, спiтнiлий i зморений, висолопивши язика (бо вiн програв Дубови-ченковi вже п’яту гру), нiс його вздовж вулицi пiд загальний регiт хлопцiв.
Тут будет реклама 1
Дорош набрехав хлопцям, що вiн того не був у школi, бо батько посилав його за Лопань до тiтки Хiврi, i, одвiвши набiк Ду-бовиченка, що злiз вже зi свого потомленого коня, розпитав його про мiськi новини.
Дубовиченко розповiв Дорошевi перш за те, як палили вiдьму, але Дорош вже знав це i ледве не проговорився, що бачив кару з того берега рiчки, коли ловив рибу. Потiм Дубовиченко розповiв, що втiкачiв – козака та кацапа – ще не знайдено, а сьогоднi вранцi з города виiхала ватага москалiв з Стрешньовим та дячком Семеничем.
Тут будет реклама 2
А куди поiхали – невiдомо. Вiн думае, що вони поiхали шукати втiкачiв. Дубовиченко довго смiявся, розповiдаючи, як сидiв на конi дячок; вiн навiть хотiв показати Дорошевi, сiвши на Стрiху, як саме сидiв верхи дячок, але Стрiха ухилився вiд такоi чести i сказав, що вiн уже свое одвозив, i сам добре може показати на спинi у Дубови-ченка, як сидiв на конi дячок.Тут будет реклама 3
Коли Дорош прийшов додому, мати довго цiлувала й милувала хлопця, навiть плакала, чого нiяк не мiг зрозумiти Дорош, а батько сидiв на призьбi, пихкав люлькою й усмiхався, але нiхто з них не спитав, де вiн був цiлу добу.
Коли батько й мати пiшли у хату, Галя пiдiйшла до хлопця i спитала:
– Ти бачив його? Ти бачив Павла? Не кажи, де вiн, скажи тiльки: усе гаразд!
На нього дивилися такi яснi й чистi очi сестри, що вiн не посмiв збрехати i сказав:
– Усе гаразд!
– Правда?
– Далебi!
Галя засмiялася i, заспiвавши якусь пiсню, пiшла в хату.
Тут будет реклама 4
Другого дня пiсля школи хлопець довго вештався по городу, пiдслухуючи розмови козакiв, особливо москалiв, чи не чути чого про Стрешньова й стрiльцiв, що поiхали шукати втiкачiв; зазирнув навiть до дячковоi хати i спитав у жiнки Семенича, чи не повернувся ii чоловiк, але вона нацькувала на нього злющого пса, так що хлопець ледве унiс ноги з дячкового двору.
Мнения
О книге «Шляхом бурхливим» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
