На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Шляхом бурхливим» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Шляхом бурхливим
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
23 октября 2019
🔍 Загляните за кулисы "Шляхом бурхливим" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Шляхом бурхливим" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Григорій Бабенко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Про Григорія Бабенка, автора захоплюючих історичних повістей, досі було невідомо нічого – ні коли народився, ні коли помер. І щойно останнім часом вдалося кинути дрібку світла на цього непересічного автора.
Він закінчив Харківський університет у 1911 році, ще замолоду став цікавитися історією, навіть листувався з Дмитром Яворницьким.
Судячи з того, як Бабенко добре описує Слобожанщину, можна припустити, що він там і народився. Працював лікарем, а з 1928 року завідував медичною частиною в м. Пологи Запорізької області.
Саме у Пологах він і написав повість «Шляхом бурхливим» – про події в Україні за часів Івана Сірка та повстання 1668 року очима малого хлопця.
А ще перед тим видав повість із життя скитів «В тумані минулого» (1927) та повість «Люди з червоної скелі» (1929) – про кам’яний вік. Остання публікація автора – пригодницьке оповідання «Ціна молодості», що вийшло друком у Харкові в 1932 році. Відтоді жодних відомостей про письменника не вдалося знайти.
Історичні повісті Григорія Бабенка не втратили своєї привабливості і зараз. А сміливість, з якою він описував колонізацію України московитами, відверто дивує. Бо жоден інший автор історичних творів, виданих у СРСР, на таке не відваживався.
Ці повісті будуть цікаві як молодому поколінню, так і старшому. Захоплюючі пригоди, соковита мова – все це дуже сучасне, тому ці маловідомі твори минулого варті перевидань і нового прочитання.
📚 Читайте "Шляхом бурхливим" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Шляхом бурхливим", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Та бачу. Ач який пугач обiзвався. Куди йдеш?
«От заховався й не побачиш», – подумав Дорош, а потiм голосно сказав:
– Тут у човнi риба, я по рибу прийшов.
– Ну, бери рибу та йди назад, бо як здумаеш утекти рiчкою, я тебе кулею дожену!
Тiльки тепер хлопець побачив, що вартовий сидiв на високiй вербi коло самого берега. Верба була густолиста, i з листя виглядало молоде обличчя козака, а коло нього виблискувало дуло рушницi.
Дорош ледве знайшов човна, так добре заховав його Глек, i розглянувся навкруги.
Тут будет реклама 1
Рiчка повiльно текла мiж лiсовими берегами. Сажнiв за двадцять вiд того мiсця, де був човен, була боброва гребля. Бобри, почувши людську розмову, поховалися в рiчку, але згодом повилазили й узялися до своеi роботи. Хлопець кiлька хвилин дивився, як вони гризли дерева й тягли хмиз, будуючи греблю, що зайняла вже чверть рiчки, а потiм забрав рибу з човна пiшов до табору. Коли Дорош принiс рибу, козаки ще сидiли коло багаття i тихо розмовляли помiж себе, а холоп спав, пiдклавши пiд голову чиюсь торбу.Тут будет реклама 2
Панас з Дорошем вичистили рибу й поклали ii в казанок. Згодом з казана потягнувся смачний запах юшки.
– Так ти кажеш, дiла не буде? – спитав Глек старого козака з шрамом на лобi.
– Не буде. Ми зi Сметаною вештались по слободах та хуторах. Всi лають воевод та москалiв, а всi бояться москалiв i за земельку держаться цупко. Повстання бояться, як пожежi. А Сiрка iншi навiть лають: кажуть, через цього Сiрка народу багато старцями поробилося. Остогидли, кажуть, нам сварки гетьманськi.
Тут будет реклама 3
Всi вони, гетьмани, тiльки про свое ненажерливе черево дбають А Сiрко, кажуть, коли хоче, хай сам воюе з Москво, а ми не пiдемо. А Дорошенка кле-нуть за його татарву. Тут е багато таких, що прийшли з того боку Днiпра й вiддалися полковниковi у пiдданi. Кажуть, хоч десять рокiв поживемо спокiйно.
– А ти ж iм сказав, що, як пройдуть пiльговi роки, дiти iхнi крiпаками будуть?
– Казав. А вони кажуть: як буде, так i буде. Що було, кажуть, те бачили, хай йому грець, а що буде, те побачимо.
Тут будет реклама 4
Ідiть, кажуть, братця, до себе за пороги, не бунтуйте людей, а то ми вас пов’яжемо та вiддамо полковниковi. З слобожанами люльки не викуриш.
– Так… Балакав i я де з ким… Мабуть, дiйсно не час… А слiд було б пошарпати москалiв: вiд воевод Украiнi життя немае.
– Та чи тiльки вiд воевод? Уся старшина коло Москви в’юном в’еться.
– Я так думаю, – сказав Сметана, – марно клопочеться кошовий: з Самойловичем кашi не звариш; не пiде вiн проти Москви.
Мнения
О книге «Шляхом бурхливим» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
