Шляхом бурхливим

– Не прiзнайошся? Нiкiта, тащi сюда батогi!

Але Микита, добре знаючи, чим скiнчиться допит, вже тягнув у комору десятка з пiвтора коротеньких товстих палиць, що москалi звали батогами.

– Ну, поворачiвайся. Ложись на пузо! – сказав вiн козаковi.

– Нащо? Що ти робитимеш? – пiдозрiло запитав запорожець.

– Ложись, казак, – обiзвався зi свого кутка холоп, – а то хуже будет. Я iхнюю ухватку знаю.

– Не хочу!

– Не хочеш?

Пiддячий пiдiйшов до запорожця й ударив його чоботом по головi.

– Чого б’ешся, сучий кацапе!

– А… ти ещьо ругаться! Нiкiта, позовi сюда стрельцов, а то с етiм боровом одiн не сладiш.

Трохи згодом у комору слiдом за Микитою зайшли два стрiльцi, що досi стояли на дворi.

– Ну-ка, молодци, батогамi его!

– Кого? Чубатого, что лi?

– Ей, казак, – знову обiзвався холоп, – говорiл тебе: поко-рiся!

Стрiльцi ухопили запорожця один за чуба, а другий за кайдани i повалили ницьма на землю. Глек засичав, коли на нього насiли два дужi стрiльцi.

– Жарь его, Нiкiта!

Микита став навколюшки перед козаком i затарабанив по п’ятах запорожця батогами.

– Лупi его моiмi рукамi! – кричав пiддячий.

VIII. ВИЗВОЛЕННЯ

Полковник Донець. – Микита та Дорошева горiлка. – Шинок. – Небiжчик Гусев. – Дячкова жiнка. – Порожне барило. – Зернь. – Баби. – Музика. – Ключi. – Визволення. – Пiдземний хiд. – Знову ключi

Полковник Донець, коли до нього звернувся Наливайко й оповiв пригоду з Павлом Глеком, уважно й спокiйно вислухав козака i також спокiйно порадив йому не втручатися не в свое дiло.

– Та й не мое це дiло! – сказав полковник. – Вiн з Запорiжжя, не наш, не слобiдський козак. Його дiло належить воеводi. Що ж до Журавля, то я ще вчора побалакав з воеводою i Дениса вже звiльнено з в’язницi. Воевода обiцяв розiбрати справу щодо грабування пасiки i покарати винуватцiв. А Глек не наш козак i нашому полковому судовi не пiдлягае. Раджу тобi, Семене, покинь це дiло. А що як у Глека знайдуть Сiрковi листи, щоб пiдбивати нарiд на повстання? Ти хiба Сiрка не знаеш? Забув, як вiн збунтував майже усю Слобожанщину? Скажуть: ховав Наливайко козака, значить, i вiн з ним.

Наливайко почухав потилицю.