На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Шляхом бурхливим» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Шляхом бурхливим
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
23 октября 2019
🔍 Загляните за кулисы "Шляхом бурхливим" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Шляхом бурхливим" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Григорій Бабенко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Про Григорія Бабенка, автора захоплюючих історичних повістей, досі було невідомо нічого – ні коли народився, ні коли помер. І щойно останнім часом вдалося кинути дрібку світла на цього непересічного автора.
Він закінчив Харківський університет у 1911 році, ще замолоду став цікавитися історією, навіть листувався з Дмитром Яворницьким.
Судячи з того, як Бабенко добре описує Слобожанщину, можна припустити, що він там і народився. Працював лікарем, а з 1928 року завідував медичною частиною в м. Пологи Запорізької області.
Саме у Пологах він і написав повість «Шляхом бурхливим» – про події в Україні за часів Івана Сірка та повстання 1668 року очима малого хлопця.
А ще перед тим видав повість із життя скитів «В тумані минулого» (1927) та повість «Люди з червоної скелі» (1929) – про кам’яний вік. Остання публікація автора – пригодницьке оповідання «Ціна молодості», що вийшло друком у Харкові в 1932 році. Відтоді жодних відомостей про письменника не вдалося знайти.
Історичні повісті Григорія Бабенка не втратили своєї привабливості і зараз. А сміливість, з якою він описував колонізацію України московитами, відверто дивує. Бо жоден інший автор історичних творів, виданих у СРСР, на таке не відваживався.
Ці повісті будуть цікаві як молодому поколінню, так і старшому. Захоплюючі пригоди, соковита мова – все це дуже сучасне, тому ці маловідомі твори минулого варті перевидань і нового прочитання.
📚 Читайте "Шляхом бурхливим" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Шляхом бурхливим", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Вiн переписуе до-несiння воеводи про те, що город Харкiв стоiть «помiж двома рiчками – Лопанню та Харковом, стiна круг нього довжиною 475 сажнiв, дубова, з обламами, катками терасами. Що за стiною е рiвчак у два сажнi завшир i два сажнi глибини; що по стiнах десять дерев’яних башт, а башти критi гонтом; що в Тайницькiй баштi е тайник з ходом у шiстнадцять сажнiв до рiчки i в тайнику е колодязь, але води в ньому вже нема, i так далi.
Пише те, про що пише майже кожного року новий воевода, бо воеводи не довго засиджуються на одному мiсцi: московський царський уряд не любить, коли воевода призвичаюеться до людности, а люднiсть до нього.
Тут будет реклама 1
Пiдгодувався, мовляв, трохи, дай i iншому попоiсти.
Цi донесiння давно набридли приказному. Йому, як i мусi, що б’еться в скло, хочеться на волю, на сонце й свiже повiтря; хочеться заглянути у шинок, де дешева горiлка й весела компанiя, де можна потай пограти в зернь. Але цього не можна зробити тепер, бо пiддячий тут, у Приказi. Вiн стоiть коло вiкна, спиною до приказного i дивиться на муху, що досi ще б’еться в вiкнi.
Тут будет реклама 2
Йому теж нудно й скучно, але вiн не може пiти геть з остогидлого Приказу, бо незабаром мае прийти воевода. А воевода тепер сидить на ганку воеводського будинку, у холодочку, розперезавшись, в розхристанiй сорочцi, i п’е холодний квас. Гладкому воеводi жарко й душно, i вiн з огидою думае, що треба по такiй спецi йти до Приказу i одписувати бiлгородському воеводi про те, де й коли вартовi, козаки бачили «воровских и воинских людей татарских», «не чинили ли над ними промысла», чи стрiляно по них i коли стрiляно, то скiльки зроблено по татарах пострiлiв з рушниць, бо бiлгородський воевода пильно доглядае за государевим пороховим «зельем» i, в свою чергу, одписуе про все до Москви.Тут будет реклама 3
Коли муха, вдарившись у скло, знову впала на пiдвiконня, пiддячий нацiлився i придавив ii пальцем. Муха хруснула пiд дужим пальцем пiддячого, дригнула востанне вже волохатими нiжками i завмерла.
Тут будет реклама 4
Пiддячий взяв ii за крильце i почав розглядати, якi в неi голова й очi, але це скоро обридло йому; вiн кинув ii на долiвку i придавив ногою. Приказний, задивившись на пiддячого й муху, перестав рипiти пером.
– Ну? – повернувся до нього пiддячий.
Приказний устромив носа в папiр i знову зашарудiв, як тарган.
«…да у ворот башни i в самой башне пищаль, да у вестовой башни вестовая пищаль и обыкновенная; да в средней глухой башне пищаль.
Мнения
О книге «Шляхом бурхливим» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
