Ой, там, за Дунаєм

Став чарiвний, нiби промiнням всипаний,

Чи загадався, чи спить?

Ген на стрункiй та високiй осичинi

Листя пестливо тремтить.

4. Небо глибоке, засiяне зорями,

Що то за божа краса!

Зiрки он миготять попiд тополями —

Так одбивае роса.

5. Ти не лякайся, що своi нiженьки

Вмочиш в холодну росу,

Я ж тебе, вiрная, аж до хатиноньки

Сам на руках однесу.

6. Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,

Тепло – нi вiтру, нi хмар,

Я пригорну тебе до свого серденька,

А воно палке, як жар.

Дивлюсь я на небо

1. Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:

Чому я не сокiл, чому не лiтаю,

Чому менi, боже, ти крилля не дав?

Я б землю покинув i в небо злiтав.

2. Далеко за хмари, подальше од свiту,

Шукать собi долi, на горе привiту,

I ласки у зiрок, у сонця просить,

У свiтi iх яснiм все горе втопить.

3. Бо долi ще змалку здаюсь я нелюбий,

Я наймит у неi, хлопцюга приблудний;

Чужий я у долi, чужий у людей:

Хiба ж хто кохае нерiдних дiтей?

4.

I гiрко, i марно свiй вiк коротаю,

I в горi спiзнав я, що тiльки одна —

Далекее небо – моя сторона.

5. I на свiтi гiрко, як стане ще гiрше, —

Я очi на небо, менi веселiше!

Я в думках забуду, що я сирота,

I думка далеко, високо лiта.

6. Коли б менi крилля, орлячi тi крилля,

Я б землю покинув i на новосiлля

Орлом бистрокрилим у небо польнув

I в хмарах навiки од свiту втонув!

Чорнii брови, карii очi

1.

Темнi, як нiчка, яснi, як день.

Ой очi, очi, очi дiвочi,

Де ж ви навчились зводить людей?

2. Вас i немае, а ви мов тута,

Свiтите в душу, як двi зорi.

Чи в вас улита якась отрута,

Чи, може, справдi ви знахарi?

3. Чорнii брови, стрiчки шовковi,

Все тiльки б вами я любувавсь,

Карii очi, очi дiвочi,

Все тiльки б я дивився на вас.

4. Чорнii брови, карii очi,

Страшно дивиться пiдчас на вас,

Не будеш спати нi вдень, нi вночi,

Все будеш думать, очi, про вас.

Мiсяць на небi

1. Мiсяць на небi, зiроньки сяють,

Тихо по морю човен пливе.

В човнi дiвчина пiсню спiвае,

А козак чуе, серденько мре.

2. Пiсня та мила, пiсня та люба,

Все про кохання, все про любов,

Як ми любились та й розiйшлися,

Тепер зiйшлися навiки знов.

3. Ой, очi, очi, очi дiвочi,

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».