Кар’єра Никодима Дизми

] про усю цю справу, i тому прошу порадитися з ним, бо у нього великi зв’язки у Варшавi, особливо в урядових колах, що не може не мати значення в моiй справi, яка, певною мiрою, е i Вашою справою, на що дуже розраховую, завершуючи цього листа, за обсяг якого прошу вибачення, i до нього долучаю сердечнi цiлування Ваших ручок, завжди люблячий племiнник,

Жорж Понiмiрський.

Почерк був нерозбiрливий, i Дизма добрих пiвгодини убив на те, щоб прочитати листа. Його втiшило те, що Понiмiрський згадав його прiзвище як курляндського шляхтича, проте стурбувала згадка про Оксфордський унiверситет.

Власне кажучи, вiн ще не зважився на вiзит до панi Пшеленськоi. Якщо щось i спонукало його на цей крок, то не так доручення божевiльного графа, як остання розмова з панi Нiною. Вiн не виказав iй таемноi змови з ii братом, але, зiставляючи вiдомостi, отриманi вiд обох, з тим, що говорив Куницький, дiйшов до переконання, що претензii Понiмiрського не такi вже й безнадiйнi, як це могло здатися на перший погляд.

Якщо вiн зважиться на вiзит до панi Пшеленськоi, можна буде, мабуть, з’ясувати все до кiнця.

На користь вiзиту свiдчили й мiркування особистого порядку. Власне, впливи i стосунки цiеi панi, яка оберталася у вищих сферах. Цi впливи могли б допомогти Дизмi у вирiшеннi справ Куницького, вiд перебiгу яких залежала i його особиста доля.

Про все це, та ще про полковника Вареду, якого належало йому розшукати, продовжував думати Никодим, коли автомобiль порiвнявся з першими будiвлями Праги[13 - Район Варшави.]. Сонце давно вже зайшло, i, немов би вiтаючи появу Дизми, спалахнули несподiвано вогнi вуличних лiхтарiв.

– Хороша прикмета, – сказав вiн пiвголосом.

– У «Європейський» накажете? – поцiкавився шофер.

– У «Європейський», – пiдтвердив Дизма.

Никодим чудово виспався i прокинувся у прекрасному настроi.

Негайно вирушив до мiста.

З Вiйськового мiнiстерства Дизму вiдiслали у довiдкове бюро мiського гарнiзону, де вiн дiзнався, що полковник Вацлав Вареда кожне лiто проводить в Констанцiнi[14 - Передмiстя Варшави, улюблене мiсце вiдпочинку варшав’ян.] на вiллi «Гаiтi» i до Варшави приiздить здебiльшого по обiдi.

З надзвичайноi люб’язностi до нього Дизма здогадався, що полковник Вареда мав бути великим цабе.