Кар’єра Никодима Дизми

Наближався полудень. Людей було небагато. Повiльно рушив у бiк Лазенок[1 - Королiвськi Лазенки – парк у центрi Варшави (тут i далi – прим. перекладача).]. На розi Пенькноi[2 - Пенькна – вулиця у центрi Варшави.] затримався, полiз до кишенi жилетки i виловив монету.

«Остання», – подумав.

Пiдiйшов до тютюнового кiоску.

– Два грандпрiкси[3 - Грандпрiкси – розмовна назва популярних дешевих цигарок у довоеннiй Польщi.].

Вiн перелiчив решту i бездумно став на трамвайнiй зупинцi. Якийсь дiдусь, пiдпертий кийком, кинув на нього мутний погляд.

Бiля нього, нетерпляче крутячись, чекав хлопець iз книжкою пiд пахвою. Власне, то була не книжка, а папка, оправлена сiрим полотном; коли хлопець став у профiль, було видно стос листiв i краi карток для пiдпису одержувачiв кореспонденцii.

Поглядаючи на хлопця, вiн пригадав, що подiбну папку носив сам, коли був кур’ером у нотарiуса Вiндера, ще до вiйни[4 - Перша свiтова вiйна.], до того, як став поштовим службовцем у Лисковi.

Пiд’iхала «дев’ятка», i хлопець заскочив на задню платформу, не дочекавшись, поки трамвай зупиниться, при цьому зачепивши папкою поручень так, що всi листи розсипались.

«Мае щастя щеня, що сьогоднi сухо», – подумав кандидат у танцiвники, дивлячись на хлопця, що збирав листи. Трамвай рушив, i один лист iзслизнув зi сходинки та впав на дорогу. Кандидат пiдняв бiлий конверт i почав махати ним услiд трамваю.

То був вишуканий конверт з паперу ручноi роботи з калiграфiчно виведеною адресою:

Вельмишановному пану головi Артуру Раковецькому, алея Уяздовська, 7[5 - Будинок за цiею адресою до вiйни належав Радi мiнiстрiв.].

Всерединi (конверт не був заклеений) лежала не менш вишукана картка, складена вдвое. З одного боку щось було надруковано французькою, з iншого, скорiш за все, те саме, польською:

Голова Ради мiнiстрiв мае честь ласкаво запросити вельмишановного пана взяти участь у раутi з нагоди приiзду його високоповажностi канцлера Австрiйськоi Республiки, який вiдбудеться 15 липня о 8-й годинi вечора в салонах першого поверху готелю «Європейський».

Внизу маленькими буквами додано:

Фрак, ордени.

Прочитав ще раз адресу: алея Уяздовська, 7.

Вiднести? Може, дадуть злотий чи два?.. Спробувати не зашкодить. Номер 7 – за кiлька крокiв звiдси.