Романи

розподiлив роботу: помiчники мали принести дрова i розпалити в печi, але насамперед в iншому класi, звiдки ще слiд було сподiватися серйозних неприемностей, бо туди напевно вже прийшов учитель. Фрiда повинна була помити пiдлогу, К. – принести води й навести порядок, про снiданок наразi не йшлося. Щоб довiдатися про настрiй вчительки, К. вирiшив пiти на розвiдку, а всi решта повиннi були вийти слiдом, коли вiн iх покличе; таке рiшення вiн прийняв, по-перше, для того, щоб не зробити iхне становище ще гiршим дурнуватими витiвками помiчникiв, по-друге, з бажання вберегти Фрiду, бо вона була гонориста, а вiн – нi, вона була вразлива, вiн – нi, вона думала тiльки про невеличкi дрiбнi неприемностi, що траплялися зараз, а вiн думав про Варнаву i майбутне.

Фрiда слухняно виконувала всi його розпорядження, не вiдводячи вiд нього погляду. Щойно вiн вийшов пiд гучний регiт дiтей, який iз цiеi митi вже не припинявся, вчителька вигукнула:

– Ну що, виспалися?

А коли К. не вiдреагував, бо це не було нiяке справжне питання, а пiшов просто до рукомийника, вчителька запитала:

– Що ви зробили з моею кiшечкою?

Велика, стара i груба кiшка лежала на столi, а вчителька уважно розглядала ii лапу, що виглядала трохи забитою.

Отже, Фрiда таки мала рацiю, хоча кiшка й не стрибала на неi, бо навряд чи вона була ще здатна стрибати, але, напевно, несподiвано наштовхнувшись уночi на людей, злякалася iхньоi присутностi в будинку, що завжди був порожнiм, намагалася швидко сховатися i через цей незвичний для себе поспiх поранилася. К. намагався спокiйно пояснити це вчительцi, але ту цiкавив лише результат, i вона сказала:

– Так, так, ви ii поранили, ось iз чого починаеться ваше життя тут. Подивiться самi! – вона викликала К. на кафедру, показала йому лапу, але не встиг вiн отямитися, як вона провела кошачою лапою по його руцi. І хоча кiгтi були вже тупими, вчителька, не шкодуючи кiшку, так сильно притисла лапку до руки, що на шкiрi виступили кривавi смуги.

– А тепер iдiть працюйте, – нетерпляче наказала вона i знову нахилилася над кiшкою.

Фрiда, яка разом iз помiчниками спостерiгала за всiм iз-за гiмнастичних брусiв, скрикнула, побачивши кров. К. показав руку дiтям i сказав:

– Подивiться, це зробила менi зла i хитра кiшка.

Вiн сказав це загалом не для дiтей, чий крик i смiх уже став настiльки голосним, що не потребував додаткового стимулу чи приводу, i жодне слово не могло iх перекричати або заспокоiти.