Конотоп над Єзучем

Ще була дрiбна монета «алтин» (вiд татарського all-шiсть) – або монета 6 копiйок; гривня вiдповiдала – 20 копiйок; полтинник – пiврубля. Серебряна «деньга» мала овальну форму, вона запозичена у татар.

Це дрiбна монета, купцi набирали монети у рот (до 50 штук), не рахуючи, i розраховувались. У 1553 роцi на Русь прийшла чума i довго косила людей. У Псковi лише захоронили 25 тисяч трупiв, а за межами мiста нiхто не рахував.

Весною чума була уже в Луках, Торопцi, Смоленську, Полоцьку. На слiдуючий рiк вона дiйшла до Новгороду, Староi Руси, Можайську i до Москви.

Методи боротьби були жорсттокi. У Новгородi вигнали псковських купцiв, обвинувативши iх у розносi хвороби, а хто не пiдкорився, того палили живцем. Палили священникiв за те, що ходили до хворих з молитвою.

Культура, просвiта та лiтература у життi Московського князiвства ХV-ХVІ столiть стояли на рiвнi до татаро-монгольського нашестя. Лiтература i наука були церковними. З’явились книги митрополита Макарiя «Степенная книга» – релiгiйнi повчання, «Мiсячнi читан-ня» – про життя святих.

Своi подорожi у святi мiсця описали Поздняков i Коробейников. Була написана Енциклопедiя рiзних правил для суспiльства, яка називалась «Домострой». Ця праця колективна.

Православна Росiя рiвнялась на рабовласницьку державу Вiзантiю, в якiй базилевси релiгiю поставили на службу державi, пiд релiгiйними прапорами завойовували iншi народи. Московськi князi будували церкви i монастирi, а про школи не дiйшли згадки до наших часiв.

Хоча до татар у старих монастирях були школи.

На початку ХVІ столiття у Московському князiвствi сiдае на престол Іван ІV. Пiд його правлiнням утворилась олiгархiя, у державi розпочалась боротьба мiж боярами, тиранiя i смута. Релiгiя i церква пiдносили особу князя до рiвня божества. Князь Іван ІV назвався царем, а князiвство називалось царство. Вiн говорив: «царь аки бог, из мала до велика чинит». Це був царь-деспот, жорстокий та лукавий, хоча мав гострий та допитливий розум.

Московське царство з усiх сторiн обступали ворожi сусiди.

Польша вже вiдняла у Москви Псков i Полоцьк, обступила Смоленськ. На пiвночi Швецiя висадилась на берег Варяжського моря i зайняла половину Лiвонii, перекрила торговi шляхи до Москви. На Сходi татари забирали у купцiв хлiб. На пiвднi – козаки не пiдкорялись, добивались волi. Московський царь провiв у державi ряд змiн, якi приводили до вiйськовоi повинностi всiх пiдлеглих.