На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Вигнання в Рай. Роман» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная русская литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Вигнання в Рай. Роман

Автор
Дата выхода
02 ноября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Вигнання в Рай. Роман" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Вигнання в Рай. Роман" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции () и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Народжуватись у часи змін — річ не вельми вдячна. Але головний герой роману художник Сергій Богданенко народився і ставав людиною якраз у часи змін — Україна перестала бути частиною Радянського Союзу і стала незалежною державою. Земне коханя до жінки й небесна любов до Бога й Батьківщини — чи можна їх поєднати? В яких стосунках існують Бог і створений ним народ. Як досягти щастя в земному житті, щоб це не супречило життю вічному? Ці, та багато інших питань визначають життя Сергія Богданенка.
📚 Читайте "Вигнання в Рай. Роман" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Вигнання в Рай. Роман", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Зрозумiло, що Сергiй цiлком припускав таку можливiсть, що десь колись iснували, iснують чи будуть iснувати такi люди, такi почуття, такi стосунки – але досi вiн таке лише припускав, все це поки що могло iснувати в його уявi лише як теоретична можливiсть, як iдеал, до якого треба намагатись дорiвнятися, як сюжет для художнього твору, врештi-решт. Але щоб отак ось стикнутися з цим в життi вiч-на-вiч, опинитися в самiй гущинi такого життя…
– Я, мабуть, пiду трохи вiдпочину пiсля обiду, – звернувся Сергiй до Горпини Степанiвни, яка вже закiнчувала прибирати зi столу, пiсля довгоi мовчанки, пiд час якоi вiн все глибше й глибше занурювався в хвилi цих нових для нього обставин, нових i неочiкуваних.
– Звичайно, звичайно, будь, як в себе вдома, – Горпина Степанiвна зайшла до зали, пiдпушила подушку на диванi. – Заходь, вiдпочивай, ти ж сьогоднi встав разом з сонцем.
– Дякую, бабуню, – Сергiй зайшов до зали, почекав, поки бабця вийшла й обережно зачинила за собою дверi, i рвучко лiг на диван, закинувши руки за голову.
8
Нi, Сергiй зовсiм не знемагав вiд утоми, i очi його зовсiм не склеплював непереборний сон. Зовсiм навiть навпаки, в душi його розбурхано калатали новi почуття, новi, незвичнi осягнення, надii, новi життевi вимiри й видноколи. Зовсiм не пiсляобiднього вiдпочинку потребувало тiло Сергiя, а його душа вимагала самотностi, спокiйноi, затишноi самотностi, щоб спробувати осягнути все нове й незвичне, погамувати розбурханiсть думок i почуттiв.
Деякий час лежав вiн отак навзнак, втупивши невидющi очi в стелю, не в змозi вiднайти в круговертi вражень якоiсь сув’язi, не в змозi вiднайти ту рятiвну нитку Арiадни, яка вивела б його з лабiринту недовiри до цього нового божественно-благородного, чистого i величного, з лабiринту недовiри, в надрах якого все ще чулося вiдлуння його минулого життя, неначе вiдлуння рику Мiнотавра, з яким Сергiевi ще належить поборотися, Мiнотавра, який, виявляеться, все ще iснував, все ще не до кiнця був зборений, раз iснувала ще в душi оця недовiра до реальностi такого чистого й праведного буття, яке зараз ось тут, навколо дiйсно, насправдi реально жило, дiяло, здраствувало.










