На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр.» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр.

Автор
Дата выхода
26 мая 2020
🔍 Загляните за кулисы "Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр." — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр." — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Роман Іваничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман Іваничук (1929–2016) – відомий український письмен-ник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близь-ко двадцяти історичних романів, якими письменник заповнює білі плями в нашій історії. Він не обмежується лише зображенням тих чи інших подій минулого, а накреслює багато проблем, які хвилюють наших сучасників.
До 8-го тому повного зібрання творів Романа Іваничука увійшли новели, оповідання та оповідки, написані протягом 1976–2016 років, у яких він постає неперевершеним майстром новели. Основу цього тому склали видання – «На перевалі» (1981) та «Люлька з червоного дерева» (2009); також до збірки увійшли новели й оповідання із циклів «На стежках і тротуарах», «Осінні узори», «Nota Bene!», а в «Додаток» – твори, що друкувалися тільки в часописах. Збірка малої прози Р. Іваничука містить докладні примітки.
📚 Читайте "Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр." онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр.", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
За це звiдання смаку терпкого зела довелося лошачковi розплатитися: кобила, обнюхавши Тонконогого, мордочка якого пахла свiжою конюшиною, коротко заiржала, немов чимось ураз зрадiла, злегка зiгнула задню ногу в колiнi й вiдштовхнула лошачкову голову вiд вим’я, вiн зайшов з другого боку, але й цього разу був вiдштовхнутий; кобила iла з опалки i раз у раз оглядалася, iгiкала, кликала, поки Тонконогий таки не пiдiйшов i не почав iсти разом з нею те саме скошене смачне зело, якого вiн тiльки що скуштував на заджмеленому лану.
Вiдтодi лошачок потроху почав забувати про теплий i пахучий мамин живiт, хоча iнколи ще й тягнувся до нього; тепер вiн усе рiдше залишався позаду, мав уже право йти поруч з мамою, бо ж iдять вони з однiеi опалки, вiн з гiднiстю йшов чи пiдбiгав – як цього хотiли конюх i той чужий охайний чоловiк; йому подобалося чути, як за ним, а не перед ним торохтить вiзок, це додавало гордостi: став-бо вiн нiби рiвноправний з мамою, хоч ще i не впряжений до дiла.
Тонконогого почала цiкавити мамина упряжка, оздоблена мусянжевими бляшками, i велична дуга над обома дишлами, пiд яку мала право зайти тiльки мама; йому не раз хотiлося, коли конюх виводив iх iз стайнi на подвiр’я, першому влiзти пiд дугу, якось навiть спробував це зробити, та конюх вивiв його з-помiж дишел i завiв туди таки маму – змирився з цим Тонконогий i далi йшов поруч з кобилою, тручись об неi i часто заважаючи.
А то трапилося пiзньоосiнньоi днини на перебродi, коли краi рiки вже бралися хрустким льодом. Перебрiд був грузький, колеса стрягли, а на другому боцi тракту мчали один за одним наввипередки грузовики й автобуси; кобила, звична до зарiчноi лiсовоi й польовоi тишi, лякалася гуркоту й не хотiла йти до другого берега, лошачок боявся ще дужче за неi, тулився до мами й заважав.









