На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр.» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр.

Автор
Дата выхода
26 мая 2020
🔍 Загляните за кулисы "Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр." — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр." — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Роман Іваничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман Іваничук (1929–2016) – відомий український письмен-ник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близь-ко двадцяти історичних романів, якими письменник заповнює білі плями в нашій історії. Він не обмежується лише зображенням тих чи інших подій минулого, а накреслює багато проблем, які хвилюють наших сучасників.
До 8-го тому повного зібрання творів Романа Іваничука увійшли новели, оповідання та оповідки, написані протягом 1976–2016 років, у яких він постає неперевершеним майстром новели. Основу цього тому склали видання – «На перевалі» (1981) та «Люлька з червоного дерева» (2009); також до збірки увійшли новели й оповідання із циклів «На стежках і тротуарах», «Осінні узори», «Nota Bene!», а в «Додаток» – твори, що друкувалися тільки в часописах. Збірка малої прози Р. Іваничука містить докладні примітки.
📚 Читайте "Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр." онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр.", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Та нi… Вся вона увiйшла в мiй свiт потiм, тодi я схопив тiльки риси ii обличчя, яких марно шукав у своiй уявi, побачив неповторну модель, проте майже фiзично вiдчув, як образ незнайомоi жiнки, немов прибiй, увiрвався на досi не зайнятий простiр моеi душi; у ту мить я зрозумiв, що в мене е той простiр – необжите урожайне поле, яке досi то нудьгувало, то проростало напливами уяви, тугою, жаданнями сховок, куди я мiг утекти, щоб очиститись вiд утоми, накипу буднiв, невдоволення, ситостi…
Це був мiй храм уявлень, мрiй, фантазiй, куди не мали права вступати, й iнколи i не намагалися, моя дружина, котра присвятила себе виключно створенню домашнього затишку, i мiй малий синок зi своiм милим i невпинним щебетом; я в цю хвилину втямив, що саме вони, й не вiдаючи того, створювали для мене цей храм; я мав досi свою особисту свободу: з нею я йшов у самотнi мандрiвки, з нею часто засинав, з нею ставав за мольберт; з вiльного поля моеi душi, мов привиди, випливали уявнi риси облич, пастельнi кольори, зухвалi мазки й лiнii; ще був мiй тил, без якого я не змiг би стати живописцем, – з нього витiкали десятки сюжетiв, у ньому я знаходив те, що оповивало недомовленiстю, загадковiстю зображуванi мною предмети, створювало настрiй на моiх полотнах.
І диво, я усвiдомив, що володiв цим скарбом перед загрозою його втрати: незаймане поле займала одна людина, единий образ, який увiбрав у себе всi барви моеi уяви, i я стривожився. Адже може так трапитися, що вiдтепер цей образ – тiльки один! – завжди зринатиме передi мною, контролюватиме кожну мою думку, кожну художню знахiдку, лягатиме у всi моi твори.
Цi всi думки, мов блискавка, майнули в моiй головi протягом того часу, коли я, бовкнувши дурне «добридень» (а був же вечiр!) i сахнувшись вiд ii дiтвацького фукання, пройшов кiлька крокiв по фойе, вiдчуваючи разом зi страхом нестямну радiсть, що стiльки скарбiв – чiтких i досконалих: лiнii обличчя, невловимого кольору очей, iхнього настрою, нiжноi пластики тiла, життерадiсностi – увiйшло до мене разом.
Вiн постiйно переслiдував мене, зустрiчаючи то в мiстi, то в театрi, iнодi в тролейбусi – сам або зi своiм синком.









