Потоп. Том III

Пан Володийовський, помiтивши це, навiть на мить не завагався, здибив коня i навалився на них у саму середину. І ще до того, як хтось устиг оком моргнути, вже два шоломи звалилися пiд ноги коней. Бiльше десяти лез цiлилися тепер у груди пана Володийовськогo, аж тут йому на пiдмогу прийшли пани Скшетуськi, Юзва Бутрим-Безногий, пан Заглобa i Рох Ковальський, про котрого старий шляхтич казав, що той, навiть iдучи в атаку, очi заплющуе i дрiмае, а прокидаеться лише, коли грудьми об груди ворога вдариться.

Пан Володийовський пiрнув пiд кульбаку так стрiмко, що рапiри порожне повiтря прошили. Цього вiн навчився вiд аккерманських татарiв, i ще малим, водночас неймовiрно пластичним будучи, до такоi досконалостi цей прийом довiв, що зникав, коли хотiв, з очей, чи то за шиею, а чи пiд кiнським животом. Так зник i цього разу, а поки зачудованi рейтари намагалися допетрати, куди той подiвся, знову несподiвано на кульбацi опинився, страшний, як дикий лiсовий кiт, коли в гущу гончакiв iз високих гiлок стрибне.

Тим часом i товаришi йому допомогли, сiючи смерть i панiку. Один iз рейтарiв приклав пановi Заглобi до самих грудей пiстоля, але Рох Ковальський, котрий опинився по лiвий вiд нього бiк, не маючи змоги рубати шаблею, стиснув п’ястук i в голову з розмаху шведовi зацiдив, аж той звалився вмент пiд коня, так, наче у нього блискавка влучила. Пан Заглобa видав радiсний вигук i рубонув у скроню самого Свено, котрий руки опустив i чолом вперся в шию коня.

Погоня тривала. Шведським коням усе бiльше дихання в грудях запирало. Із тисячi вишколених рейтарiв, котрi з Канненбергом вийшли, залишилося якихось сто кiлькадесят вершникiв, решта лежали довгою смугою на лiсовiй дорозi. Але i та остання купа меншала щомитi, бо польськi руки не припиняли над нею працювати.

Вороги все ж зумiли вискочити з лiсу. Вежi Ярослава вималювалися виразно у блакитi. Надiя наповнила серця втiкачiв, бо знали вони, що в Ярославi стоiть сам король i його основнi сили, i що будь-якоi митi може прийти iм на допомогу.

Та забули вони про те, що зараз же пiсля iхнього вiдходу прибрали помiст на останньому прогонi моста, щоб посилити його балками для гармат.