На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Потоп. Том III» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Потоп. Том III

Автор
Дата выхода
29 сентября 2018
🔍 Загляните за кулисы "Потоп. Том III" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Потоп. Том III" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Генрик Сенкевич) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Потоп» – історичний роман-епопея польського письменника Генрика Сенкевича (1846—1905), лауреата Нобелівської премії з літератури (1905). Це друга частина історичної трилогії, куди також входять романи «Вогнем і мечем» та «Пан Володийовський». Сюжет «Потопу», заснований на історичних подіях, пов’язаний з так званим Шведським потопом, коли до Речі Посполитої вторглися шведи (1655—1660). Час дії роману триває з 1654 по 1657 рік. На тлі широкої панорами життя Речі Посполитої середини XVII століття автор детально описує хід війни, на першому етапі якої, в результаті численних зрад польських магнатів, шведи практично без зусиль захоплюють країну. Велику увагу в «Потопі» приділено героїчній обороні Ясногорського монастиря, де зберігається особливо шанована в Польщі Ченстоховська ікона Божої Матері, і взагалі тій ролі, яку ця оборона зіграла в підйомі національного духу. Цей опір привів, зрештою, до відродження Речі Посполитої і повного вигнання загарбників. У цих драматичних історичних подіях бере безпосередню участь молодий полковник Анджей Кміциц, який на початку Шведського потопу прилучився до прошведських сил, проте потім перейшов на сторону патріотів і численними військовими подвигами спокутував провину. Багато в чому цим він міг завдячити своїй нареченій Оленьці Білевич…
📚 Читайте "Потоп. Том III" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Потоп. Том III", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Якби наш князь був живий, – зiтхав пан Скшетуський, – iнша доля була б у Речi Посполитоi. Козацтво було б стерте, Заднiпров’я належало б нам, а швед знайшов би свого гробаря. Бог зробив, що хотiв, аби за грiхи нас покарати.
– Лише б Бог у пановi Чарнецькому оборонця воскресив! – видихнула княгиня Гризельдa.
– Так i буде! – пожвавився пан Володийовський. – Як наш князь iнших панiв наголову розбивав, так i вiн зовсiм на iнших полководцiв несхожий. Знаю я обох панiв коронних гетьманiв i пана гетьмана литовського Сапегу.
– Чоловiк мiй, котрий його полковником знав, ще тодi славу йому передрiкав, – додала княгиня.
– Подейкують навiть, що й дружину в нашiй садибi мав би шукати, – вставив i свiй грiш пан Володийовський.
– Не пригадую, щоб про це була мова, – задумалася княгиня.
Як же вона могла пригадати, якщо нiколи нiчого такого не було, бо пан Володийовський таким чином хитро хотiв повернути розмову на матримонiальнi справи, щоб про панну Ганнусю Борзобагату щось дiзнатися, адже прямо питати про це вважав непристойним, занадто фамiльярним у присутностi княгинi. Але викрутас не вдався. Княгиня знову повернулася до згадок про свого чоловiка i козацьких воен, тому субтильний лицар подумав: «Немае Ганнусi, може, навiть Бог зна скiльки рокiв!» І бiльше про неi не згадував.
Мiг також розпитати офiцерiв, але його думки були зайнятi й чимось iншим. Щодня роз’iзди повiдомляли, що шведи щораз ближче пiдходять, тому готувалися до захисту. Пани Скшетуський i Володийовський одержали обов’язки на мурах як офiцери, про шведiв, i вiйну з ними обiзнанi. Пан Заглобa дух пiдiймав i розповiдав про цього ворога, якого дотепер не знали, а було таких мiж захисниками Замостя багацько, тому що шведи до цього мiста ще не доходили.
Пан Заглобa близько з паном старостою калуським хутко зiйшовся, i той безмiрно його полюбив i в усьому до нього звертався, особливо що й вiд княгинi Гризельди чув, як свого часу сам князь Ярема пана Заглобу вихваляв i vir incomparabilis[3 - Vir incomparabilis (лат.) – незрiвнянний.] називав.











