На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Потоп. Том I» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Потоп. Том I

Автор
Дата выхода
29 сентября 2018
🔍 Загляните за кулисы "Потоп. Том I" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Потоп. Том I" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Генрик Сенкевич) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Потоп» – історичний роман-епопея польського письменника Генрика Сенкевича (1846—1905), лауреата Нобелівської премії з літератури (1905). Це друга частина історичної трилогії, куди також входять романи «Вогнем і мечем» та «Пан Володийовський». Сюжет «Потопу», заснований на історичних подіях, пов’язаний з так званим Шведським потопом, коли до Речі Посполитої вторглися шведи (1655—1660).
Час дії роману триває з 1654 по 1657 рік. На тлі широкої панорами життя Речі Посполитої середини XVII століття автор детально описує хід війни, на першому етапі якої, в результаті численних зрад польських магнатів, шведи практично без зусиль захоплюють країну. Велику увагу в «Потопі» приділено героїчній обороні Ясногорського монастиря, де зберігається особливо шанована в Польщі Ченстоховська ікона Божої Матері, і взагалі тій ролі, яку ця оборона зіграла в підйомі національного духу. Цей опір привів, зрештою, до відродження Речі Посполитої і повного вигнання загарбників.
У цих драматичних історичних подіях бере безпосередню участь молодий полковник Анджей Кміциц, який на початку шведського «потопу» прилучився до прошведських сил, проте потім перейшов на сторону патріотів і численними військовими подвигами спокутував провину. Багато в чому цим він міг завдячити своїй нареченій Оленьці Білевич…
📚 Читайте "Потоп. Том I" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Потоп. Том I", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Подейкують, що нашi знову мають вирушати, – зауважила Терка, – бо лише на короткий час одержали вiдпустку.
– Ох, – повiдомив пан Мiхал, – гетьман розпустив iх, бо грошей у скарбницi не мае. Справжнiй вiдчай! Коли люди найбiльше потрiбнi, то мусить iх вiдсилати. Але вже на добранiч, панночки, час уже спати. І щоб вам якийсь пан Кмiциц iз вогняним мечем не приснився…
Сказавши це, пан Володийовський пiднявся з лави й уже намiрився iти, але заледве зробив крок до дверей, коли враз зчинився галас у сiнях i якийсь пронизливий голос зарепетував за дверима:
– Гей там! На милiсть Божу! Вiдчиняйте швидше, хутко!.
– Рятуйте, пане полковнику!.. Панночку викрали!..
– Яку панночку?
– У Водоктaх.
– Кмiциц! – вдарив у поли пан Володийовський.
– Кмiциц! – заверещали дiвчата.
– Кмiциц! – повторив посланець.
– А хто ти такий? – спитав пан Мiхал.
– Я бурмiстр iз Водоктiв.
– Ми його знаемо! – вимовила Терка. – Вiн дьоготь для вашоi милостi возив.
З-за печi вилiз старий заспаний Гаштовт, а в дверях з’явилися двое помiчникiв пана Володийовськогo, котрих галас заманив до покою.
– Сiдлайте коней! – наказав пан Мiхал. – Один хай до Бутримiв вирушае, а другий коня менi подае!
– У Бутримiв я вже був, – застерiг бурмiстр, – бо до них найближче.
– Коли панночку викрали? – спитав полковник.
– Щойно. Там ще челядь рiжуть. Я ледь до коня добiг. Старий Гаштовт протер очi. – Що? Панночку викрали?
– Саме так. Кмiциц ii захопив! – пiдтвердив пан Володийовський. – Я вирушаю на пiдмогу!
Сказавши це, парубок звернувся до посланця:
– Рушай до Домашевичiв, – наказав вiн, – хай iз мушкетами iдуть!
– А ви, кози! – гримнув раптом дiдуган на доньок.
– Гайда всiх будити, – нагадав пан Мiхал, – буде швидше. Ходiть уже! Конi, чую, вже е.
Вже за хвилину вiн сидiв на конi, а з ним двое помiчникiв: Огарок i Сируць.











