На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Романи» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Романи

Дата выхода
23 октября 2019
🔍 Загляните за кулисы "Романи" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Романи" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Фрэнсис Скотт Фицджеральд) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
До нашого видання увійшло два твори видатного американського письменника Френсіса Скотта Фіцджеральда (1896—1940) – «По той бік раю» та «Кохання останнього магната».
Роман «По той бік раю» був опублікований 1920 року, і молодий письменник одразу ж став знаменитим. У цьому творі висловлено емоційний досвід цілого покоління юних американців, які прийшли в світ після Першої світової війни і, ставши дорослими, усвідомили, що «всі боги вмерли, всі війни відгриміли, будь-яка віра підірвана».
Еморі Блейн має гарну зовнішність, чудову освіту. Він завжди жив у своє задоволення й отримував усе, чого бажав. Однак смерть товариша, розорення сім'ї, неможливість через бідність одружитися з коханою дівчиною цілком змінюють його характер. Чи знайде Еморі своє місце під сонцем після випробувань, які випали на його долю?..
Роман «Кохання останнього магната» залишився незакінченим через передчасну смерть автора і був опублікований у 1941 році його другом і відомим літературним критиком Е. Вілсоном під назвою «Останній магнат». Цей твір посідає ключове місце в спадщині письменника. Позначений автором як вестерн, роман розповідає про становлення комерційної «студійної системи» Голлівуду з усім його закуліссям та норовами «дикого Заходу».
📚 Читайте "Романи" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Романи", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Еморi сидiв з другого боку – самовпевнений i гоноровитий, вдивляючись у неi, але iз вiдвертим захопленням. Вони з Фроггi заговорили майже одночасно:
– Я багато чув про вас вiдтодi, як ви ще носили кiски…
– Хiба ж не кумедно сьогоднi вийшло…
Обидвое осiклися. Ізабель трохи кокетливо глянула на Еморi. Із виразу ii обличчя можна було здогадатись, що вона скаже, але вона вирiшила уточнити:
– Як? Вiд кого?
– Вiд усiх – ще вiдтодi, як ви поiхали…
Вона зашарiлась вдоволена. Праворуч вiд неi Фроггi, що вже вибув iз строю (але ще цього не усвiдомив), щось пробелькотiв.
– Я маю зiзнатись, що пам’ятав про вас усi цi роки… – продовжував Еморi.
Вона злегка нахилилась до нього i втупилась у салат iз селери перед нею. Фроггi зiтхнув – вiн знав Еморi, той просто створений для таких ситуацiй. Вiн повернувся до Саллi i запитав, чи збираеться вона вступати до коледжу наступного року. Натомiсть Еморi пiшов у наступ.
– Менi на думку спало одне визначення, яке дуже вам пасуе. (Це був його улюблений маневр: вiн зазвичай не мав якесь конкретне слово на думцi.
– Он як? Що саме? – Обличчя Ізабель випромiнювало цiкавiсть.
Еморi похитав головою:
– Я ще недостатньо вас знаю.
– То, може, потiм скажете? – Вона це вже прошепотiла.
Вiн нахилився ближче:
– Коли знайдемо час порозмовляти.
Ізабель усмiхнулась:
– Вам хтось казав, що у вас дуже виразнi очi?
Еморi намагався зобразити iх ще виразнiшими.
ГОЛУБ’ЯТА В ЛІСІ
Ізабель та Еморi не були безневинними, але й не були геть безсоромними. Бiльше того, в грi, яку вони затiяли, аматорський досвiд мало що важив, ця гра мала б стати основною лiнiею для вивчення у прийдешнi роки.
Еморi мав значно менше iлюзiй. Вiн чекав, поки ця маска спаде, але не заперечував ii права цим бавитись.











