Аліса в Задзеркаллі

«Перевiрю це, коли повернуся додому, – подумала вона собi, – наступного ж разу, як трохи спiзнюватимуся на обiд».

– Настав час вiдповiдати, – сказала Королева, подивившись на годинника. – Вiдкривай рота ТРОХИ ширше, коли говориш, i завжди кажи «Ваша Величносте».

– Я просто хотiла побачити, який сад iз себе, Ваша Величносте…

– Так, правильно, – похвалила Королева, потрiпавши Алiсу по головi, що тiй геть не сподобалося, – хоча, якщо вже ти сказала «сад»… от Я бачила сади, у порiвняннi з якими цей здасться дикою чащобою.

Алiса не наважилася сперечатися щодо цього, натомiсть продовжила:

– …i я думала пiднятися на верхiвку того пагорба…

– Якщо вже ти сказала «пагорб», – перервала Королева, – то Я могла би показати тобi пагорби, поглянувши на якi ти б сказала, що оце – рiвнина.

– Нi, я б не сказала, – промовила Алiса, звабившись нарештi на суперечку, – бо пагорб, знаете, НІЯК НЕ МОЖЕ бути рiвниною. Це був би нонсенс…

Королева похитала головою:

– Можеш називати це нонсенсом, якщо хочеш, але Я чула нонсенс, у порiвняннi з яким цей був би логiчним, наче словник!

Алiса знов зробила реверанс, бо з Королевиного тону iй здалося, що та ТРІШКИ образилася.

Кiлька хвилин Алiса стояла мовчки, озираючи краевид – i прецiкавий краевид, треба сказати. Поперек мiсцини вiд краю до краю бiгли маленькi струмочки, а земля мiж ними була розкреслена на квадрати низенькими зеленими живоплотами, що тяглися вiд струмка до струмка.

– Присягаюся, земля роздiлена, як величезна шахова дошка! – сказала врештi Алiса. – Тут би мали бути люди, якi рухаються туди-сюди… І вони справдi е! – втiшено додала дiвчинка, i серце ii забилося швидше вiд захвату, коли вона продовжила: – Тут тривае грандiозна гра в шахи… на цiлий свiт… якщо ЦЕ взагалi свiт, зрештою. О, як це весело! Як би я ХОТІЛА бути однiею з них! Я би погодилася навiть бути Пiшаком, тiльки б менi дозволили приеднатися… хоча, звiсно, бути Королевою менi б СПОДОБАЛОСЯ бiльше.

З цими словами Алiса трохи знiчено подивилася на справжню Королеву, але ii спiвбесiдниця тiльки приязно посмiхнулася та сказала:

– Це легко влаштувати. Ти можеш бути Пiшаком Бiлоi Королеви, якщо хочеш, бо Лiлi ще занадто мала, щоб грати. Зараз ти починаеш iз Другого Квадрата, а коли дiйдеш до Восьмого – станеш Королевою…

Саме цiеi митi вони чомусь почали бiгти.