Пітер Пен

Панi Дарлiнг не знала, що й думати, адже Вендi промовляла з такою впевненiстю, що iй неможливо було пояснити, що все це дiвчинка бачила увi снi.

– Дитинко, – вигукнула панi Дарлiнг, – чому ти менi про це ранiше не розповiдала?

– Я забула, – вiдповiла Вендi безтурботно i поспiшила до снiданку.

О, то це все ж таки був сон?

А як же тодi бути з листям? Панi Дарлiнг роздивилася його дуже уважно. Це було висхле листя, та жiнка була впевнена, що в Англii такi дерева не ростуть. Вона повзала по пiдлозi зi свiчкою в руцi, намагаючись виявити ще якiсь слiди.

Про всяк випадок жiнка навiть подлубала кочергою в камiннiй трубi та постукала по стiнках камiна. Вона спустила з вiкна спальнi мотузку до самоi землi, але по нiй нiхто не залiз.

Звiсно, Вендi все це наснилося.

Але iй нiчого не наснилося, i це з’ясувалося вже наступного вечора. Про цей вечiр можна сказати, що саме тодi й почалися надзвичайнi пригоди цих дiтей.

У Нени був вихiдний, i панi Дарлiнг сама викупала дiтей, поклала iх у лiжечка i кожному заспiвала пiсеньку.

І спiвала, поки вони один за одним не вiдпустили ii руку i не подалися у краiну снiв. Усе виглядало таким затишним i таким безпечним, що панi Дарлiнг усмiхнулася своiм недавнiм страхам i безтурботно сiла з шитвом бiля камiна.

Вона мала закiнчити сорочечку для Майкла, який кожен свiй день народження отримував нову. В камiнi ще горiв вогонь. Дитяча кiмната була освiтлена трьома каганцями. Шитво лежало на колiнах панi Дарлiнг. Потiм ii голова похилилася, але тiльки трiшечки.

Жiнка заснула. Погляньте ж на цих чотирьох, Вендi i Майкл – там, Джон – тут, а панi Дарлiнг бiля вогню. Але там мав бути ще й четвертий каганець.

Поки жiнка спала, вона побачила сон. Їй здалося, нiби острiв Нiколандiя пiдплив зовсiм близько до будинку i дивний хлопчик iз цього острова заявився до них. Вiн нiкого не стривожив, адже жiнцi здалося, що цього прибульця знали багато жiнок, у котрих немае дiтей. Може, його знають навiть деякi матерi. Увi снi вiн трохи вiдсунув завiсу, яка приховуе острiв Нiколандiю, i вона побачила, що Вендi, Джон i Майкл по черзi зазирають у щiлину.

Сам по собi сон мiг виявитися незначною дрiбницею, але поки жiнка спала, вiкно в дитячiй кiмнатi розчинилося i якийсь хлопчик зiскочив на пiдлогу. За ним слiдом у вiкно влетiла якась дивна цятка свiтла, не бiльша за ваш кулачок. Цятка, як жива, кидалася по кiмнатi, мабуть, це вона розбудила панi Дарлiнг.

Жiнка сiпнулася, прокинулася i побачила хлопчика.