На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Тиха місцина» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Тиха місцина

Дата выхода
17 февраля 2021
🔍 Загляните за кулисы "Тиха місцина" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Тиха місцина" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Фрэнсис Скотт Фицджеральд) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Видання містить твори Френсіса Скотта Фіцджеральда (1896–1940) із серій про Жозефіну та Гвен, а також прикінцеве оповідання із циклу про Безіла. Це – то кумедні, то сумні, але неодмінно блискучі історії від майстра тонкого психологізму про юних осіб, які готуються до успішного підкорення світу. Прототипом образу Жозефіни стала дебютантка з Чикаго, «перше кохання» Фіцджеральда. Героїня діє, не побоюючись наслідків, тому що її родина відіграє вагому роль у суспільстві. Пошук справжнього кохання стає сенсом її життя. Проте всі задуми юної красуні закінчуються невдало, адже, на відміну від Безіла, вона так нічого і не вчиться. Образ Гвен змальований автором зі своєї дочки, якій на той момент було чотирнадцять років. Вона справді кілька разів дивилася кінострічку «Циліндр», програвала без зупинки платівку з піснею із цього фільму та ухитрилася у своєму віці потрапити на бал. Оповідання «У будинку» теж засноване на реальному випадку, коли в гості до письменника завітав відомий голлівудський актор.
📚 Читайте "Тиха місцина" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Тиха місцина", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Коли вiн дочитав до постскриптуму, в якому холоднокровно призначалося побачення сьогоднi о п’ятiй вечора, то почув, як спускаеться Мерi, та швиденько сховав лист у кишеню.
Походжаючи кiмнатою, Мерi тихенько наспiвувала якусь пiсеньку. Ентонi запалив цигарку.
– Я бачила тебе у вiвторок увечерi, – раптово сказала Мерi. – Ти, схоже, не нудьгував.
– У вiвторок?.. – повторив Ентонi, нiби пригадуючи. – Так, справдi. Зустрiв знайому компанiю дiтей, пiшли потанцювати. Весело було.
– Коли я тебе помiтила, ти був майже на самотi.
– На що ти натякаеш?
Мерi знову почала щось наспiвувати.
– Ходiмо, а то запiзнимось на виставу.
Дорогою Ентонi пояснив, як опинився поруч iз «молодшою сестрою Констанц». Необхiднiсть виправдовуватися його дещо сердила. Вислухавши, Мерi рiзко випалила:
– Якщо тебе потягнуло на нiмфеток, навiщо було вибирати саме цю вiдьму? У неi така репутацiя, що мiсiс Макрi навiть не хотiла цього року давати iй уроки танцiв та взяла лише тому, що не хотiла образити Констанцiю.
– Невже i справдi в неi настiльки жахлива репутацiя? – занепокоiвся Ентонi.
– Навiть говорити не хочеться.
Пiд час денного сеансу вистави всi його думки крутилися навколо призначеного йому побачення. Хоча зауваження Мерi привели лише до того, що йому стало вельми шкода Жозефiну, проте вiн вирiшив, що ця зустрiч мусить стати останньою. Вiн постiйно потрапляв у незручне становище через те, що його помiчали в компанii Жозефiни – хоча вiн чесно намагався ii уникати.
Сонце вже сiло, коли вiн звiльнився та поiхав на машинi лабiринтами Гранд-Парку, що перебудовувався, до нового «Фiлантропологiчного будинку»[15 - «Фiлантропологiчний будинок» – вигадана Фiцджеральдом назва.











