На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Тиха місцина» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Тиха місцина

Дата выхода
17 февраля 2021
🔍 Загляните за кулисы "Тиха місцина" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Тиха місцина" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Фрэнсис Скотт Фицджеральд) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Видання містить твори Френсіса Скотта Фіцджеральда (1896–1940) із серій про Жозефіну та Гвен, а також прикінцеве оповідання із циклу про Безіла. Це – то кумедні, то сумні, але неодмінно блискучі історії від майстра тонкого психологізму про юних осіб, які готуються до успішного підкорення світу. Прототипом образу Жозефіни стала дебютантка з Чикаго, «перше кохання» Фіцджеральда. Героїня діє, не побоюючись наслідків, тому що її родина відіграє вагому роль у суспільстві. Пошук справжнього кохання стає сенсом її життя. Проте всі задуми юної красуні закінчуються невдало, адже, на відміну від Безіла, вона так нічого і не вчиться. Образ Гвен змальований автором зі своєї дочки, якій на той момент було чотирнадцять років. Вона справді кілька разів дивилася кінострічку «Циліндр», програвала без зупинки платівку з піснею із цього фільму та ухитрилася у своєму віці потрапити на бал. Оповідання «У будинку» теж засноване на реальному випадку, коли в гості до письменника завітав відомий голлівудський актор.
📚 Читайте "Тиха місцина" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Тиха місцина", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Жозефiна продовжувала всмiхнулася.
– Скiльки ж тобi рокiв, Жозефiно?
– Нещодавно виповнилося шiстнадцять.
– Он як! Менi здавалося, що ти трохи старша.
Тiльки-но випала нагода вставити слiвце в розмову, Жозефiна запитала у мiсiс Перрi:
– Можна менi сьогоднi пiти з Лiлiан в кiно, на денний сеанс?
– Нi, люба; ти маеш вивчити уроки.
Мiсiс Перрi вiдразу повернулася до мiсiс Брей, демонструючи, що питання закрите, але…
– Дурепа проклята! – впiвголоса пробурмотiла Жозефiна.
Мiсiс Брей вiдразу заторохтiла, намагаючись змiнити тему розмови, але мiсiс Перрi, звичайно, не змогла обiйтися без догани Жозефiнi.
– Як ти назвала матiр, Жозефiно?
– Я не розумiю, чому я не можу пiти в кiно з Лiлiан?
Здавалося, що матiр вважала б за краще закiнчити на цьому розмову.
– Тому що ти мусиш вчитися! Ти щодня кудись ходиш, i твоему татовi це набридло.
– Ви з глузду з’iхали! – кинула Жозефiна i завзято додала: – Маячня якась! Наш татко, певно, збожеволiв. Невдовзi вiн почне рвати на собi волосся i вважати, що вiн Наполеон чи хтось на кшталт.
– Нi, – розсмiялася мiсiс Брей, коли обличчя мiсiс Перрi зашарiло. – Хiба, може, вона мае рацiю. Що, коли Джордж i справдi збожеволiв – особисто я впевнена, що мiй чоловiк вiд лютi втратив глузд. Це все вiйна!
Але матерi було не до смiху; вона вважала, що Жозефiна варта добрячоi прочуханки.
У розпалi розмови пролунало iм’я Ентонi Харкера, однолiтка старшоi сестри Жозефiни.
– Вiн дивовижний, – без будь-якого бажання нав’язати свою точку зору втрутилася в розмову Жозефiна.
Вона зовсiм не була грубiянкою; вона насправдi рiдко переходила межi звичайноi свiтськоi бесiди, хоча легко втрачала безтурботний настрiй, стикаючись iз будь-якоi несправедливiстю або дурiстю з боку спiврозмовника.
– Вiн цiлком…
– Вiн мае неабиякий успiх. Але я особисто не бачу в ньому нiчого дивовижного. Менi вiн видаеться легковажним.
– О, нi, мамо, – заперечила Жозефiна. – Вiн зовсiм не такий. Будь-хто тобi скаже, що вiн – справжня особистiсть, не рiвня тим недотепам, яких хоч греблю гати.
Ранiше iй таке i на думку не спадало. Остання фраза насправдi була заготовлена для вираження симпатii до Тревiса де Коппета. І незабаром, коли подали чай, Жозефiна вибачилася i пiшла до своеi кiмнати.
Попри те, що будинок був зовсiм новим, Перрi зовсiм не були нуворишами.











