На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Про військове мистецтво» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Публицистика и периодические издания, Публицистическая литература, Военное дело / спецслужбы. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Про військове мистецтво

Автор
Дата выхода
25 мая 2021
🔍 Загляните за кулисы "Про військове мистецтво" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Про військове мистецтво" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Никколо Макиавелли) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Нікколо Макіавеллі – відомий італійський філософ і політик епохи Відродження, займав у Флоренції посаду державного секретаря та відповідав за дипломатичні зв’язки республіки.
Його трактат «Про військове мистецтво» – єдиний політичний твір Макіавеллі, опублікований за життя. Ця праця – одна з кращих книг про військову справу, нарівні з «Записками про галльську війну» Гая Юлія Цезаря і «Мистецтвом війни» Сунь Цзи. Завдяки глибокому аналізу військової справи давніх часів і сучасної автору дійсності, а також важливих висновків щодо організації і застосування збройних сил.
📚 Читайте "Про військове мистецтво" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Про військове мистецтво", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Якщо кiлькiсть цих людей значно бiльша за потрiбну, то можна ще вибирати, але так як сам матерiал поганий, то i вибiр не може бути хорошим. Однак часто бувае, що iх приходить занадто мало; тодi доводиться брати всiх, i виходить вже не вiдбiр, а просто наймання пiхотинцiв. Так безладно набираються тепер вiйська в Італii та в iнших краiнах, крiм Нiмеччини, i вiдбуваеться це через те, що людина стае солдатом не за велiнням князя, а з власноi волi. Скажiть тепер самi, якi вiйськовi установи древнiх мислимi у вiйську, набраному подiбними способами?
КОЗІМО.
ФАБРІЦІО. Те, що я вже сказав: набирати вiйська з власних громадян i за наказом князя.
КОЗІМО. А можна було б тодi ввести хоча б деякi древнi установи?
ФАБРІЦІО. Звичайно, за умови, що в королiвствi на чолi вiйська буде стояти сам князь або особа, обрана законною владою, а в республiцi – хто-небудь з громадян, обраний полководцем; iнакше добитися чогось хорошого дуже важко.
КОЗІМО. Чому?
ФАБРІЦІО. Вiдповiм вам свого часу; зараз задовольняйтеся тим, що iнакше не можна.
КОЗІМО. Якщо брати солдат у власнiй краiнi, то де, на вашу думку, краще iх набирати – в мiстi чи в окрузi?
ФАБРІЦІО. Всi письменники сходяться на тому, що краще обирати солдатiв з окружних селян; це люди загартованi, вихованi у працi, звиклi до сонця, вони не шукають тiнi, привченi до використання залiзного знаряддя, до земляних робiт, до перемiщення вантажiв, а крiм того, вони простi i нехитрi. Однак я особисто вважав би, що так як е два типи солдат – пiшi та кiннi, то пiхоту краще набирати з селян, а кiнноту – з городян.
КОЗІМО. Якого вiку повиннi бути солдати?
ФАБРІЦІО. Для зовсiм нового вiйська я брав би людей вiд сiмнадцяти до сорока. Якщо ж вiйсько вже е, i треба було б його поповнити, то виключно сiмнадцятирiчними.
КОЗІМО. Менi не зовсiм зрозумiла ця рiзниця.
ФАБРІЦІО. Я поясню вам. Якби менi довелося створювати вiйсько там, де його немае, то для навчання, про яке я буду говорити згодом, варто б обрати всiх здатних носити зброю, хто досяг призовного вiку.
КОЗІМО. Значить, ви хотiли б увести щось схоже на порядок, прийнятий у нас?
ФАБРІЦІО. Ви маете рацiю, але я не знаю, нагадував би вiн ваш устрiй в озброеннi, командуваннi, навчаннi та бойовому шикуваннi.
КОЗІМО. Значить, ви схвалюете наше вiйськовий устрiй?
ФАБРІЦІО.











