На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Герострати» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Герострати

Автор
Дата выхода
04 февраля 2016
🔍 Загляните за кулисы "Герострати" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Герострати" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Емма Андієвська) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Герострати» Емми Андієвської – філософський роман, в якому читач зустріне чимало рефлексій про Бога, людину та світ***. В основі назви твору - історія про мешканця Ефесу Герострата, який спалив храм Артеміди у рідному місті, аби прославитися. Авторка викриває «геростратизм» як вічну жагу людини до здобуття слави будь-яким способом. Світову славу письменниці принесли прозові твори «Герострати», «Роман про людське призначення», «Подорож», «Джалапіта», «Тигри», «Казка про яян», поетичні збірки «Народження ідола», «Наука про землю», «Вілли над морем», «Міражі», «Міста-валети», «Шухлядні краєвиди» та ін. Емма Андієвська – українська письменниця та художниця, яка працює у стилі сюрреалізму та герметизму.
📚 Читайте "Герострати" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Герострати", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Вас цiкавлять гравюри, книги чи географiчнi мапи? У мене е особливо цiннi…
– Нi, нi! – це стосувалося моеi руки, яка пiшла по книжку, – я хочу, щоб ви писали мою бiографiю, – повторив мiй вiдвiдувач.
– Пане, – пiсля деякоi мовчанки вимовив я, – я антиквар. Ви напевно помилилися адресою. У мiстi е десятки письменникiв, якi за вiдповiдну цiну, чи навiть задурно, залежно вiд домовлення, напишуть вам усе, що побажаете. Кiлькох я навiть знаю. Це моi клiенти. Якщо хочете, я вам дам адресу одного з них, хоч давати адреси своiх клiентiв – не моя звичка.
Так, чи приблизно так, я почув, як вiдповiдаю, а в думцi в мене ворушилось щось зовсiм iнше. Менi хотiлося не тiльки облаяти його останнiми словами, хоч я нiколи не лаюся, аби раз назавжди припинити цю дивну i неприемну розмову, що вiдiрвала мене вiд працi, а й заподiяти йому щось дошкульне, дати йому носака i погрозити, що я не витрачаю часу на подiбнi жарти. Однак його вимога настiльки вразила мене своею несподiванiстю й безглуздям, що я, попри всю лють i обурення, розгубився.
– Нi, я саме до вас. Саме на вас упав мiй вибiр. Ви, а не хто iнший, мусите писати мою бiографiю. Я на це маю своi причини, якi вам тут довго вияснювати. Зрештою, я i не люблю пояснювати. Це завжди лише ускладнюе. Я не знаменитiсть. Навiть не видатний i не вiдзначаюся жодними прихованими талантами. Я такий, як усi, що проходять повз вашу вiтрину або заходять всередину. Запам’ятайте: я такий, як усi. Але я хочу, щоб ви писали мою бiографiю.
– Вельмишановний пане, – сказав я якомога повiльнiше, вiдчуваючи, що коли я занадто швидко вимовлю слово, то або розiрвуся на дрiбнi шматки, або, як самовар пiд тиском пари, загуду i почну скакати по антикварiату вiд гнiву i здивування.
Щоб я, солiдна людина, дожився до того, аби не подибав нiчого кращого, як писати чиюсь бiографiю? Нi, це належало просто до нечуваного.
– Вельмишановний пане, – досить стримано сказав я, – навiть якби я погодився писати вашу бiографiю, що, До речi, зовсiм виключене, навiть тодi з моiх починань нiчого не вийшло б.
Я дивувався своiй стриманостi. Яке зухвальство! Яка зарозумiлiсть! З’явитися до незнайомоi людини i вимагати вiд неi щось, що перечило здоровому глуздовi! Менi, солiдному власниковi антикварiату, одруженому чоловiковi, батьковi двох дiтей, запропонувати писати чиюсь бiографiю.










