Священна книга гоповідань

Пiсля третього, затяжного дзвiнка, вона вирiшила дiзнатися, хто ж це такий придуркуватий, що так довго помиляеться адресою. Бабця поставила на стiл пляшку пива, яку поволi сьорбала уже двi години – з шостоi ранку, i пошвендяла до дверей.

За дверима стояли три Івани – зi своiм планом дiй.

Бабуся спитала, хто там.

– Три! – iй здалося, що саме цю цифру хором сказали чоловiчi голоси.

– Хто-хто? – перепитала стара.

– Вiдкрий! – повторили пацани. Їхнiй рiвень соцiального виховання не дозволяв вiдповiсти якось елегантнiше.

Бабуся глянула в дверне вiчко. Розгледiла трьох бритоголових хлопцiв у заляпанiй формi.

– Свiдки? – спитала вона, вгадуючи, хто б це мiг бути. Думала, що це Свiдки Єгови.

– З района на, – чемно вiдповiли пацани, iм здалося, що баба спитала, звiдки вони.

– Шо хочете?

Хлопцi мнулися. У них був план дiй, узгоджений заздалегiдь, треба було падати на порожняк, брехати. Для них це майже професiя. Хоча вони не люблять зайвих розмов, зазвичай вiдразу дають на Одесу.

– Бабцю, – засюсюкав І-раз в процесi згадування того, як спiлкуються нормальнi люди. Вiн уявив себе працiвником будинку престарiлих. Зi старими, як iз дiтьми, варто говорити iхньою мовою. – У нас до вас дiло есть!

– Яке таке дiло?

– Дiлове дiло. З грошима.

– Ну, грошей у мене нема. Цей факт можу запросить перевiрити власноручно, – бiдкалася бабуся.

– Та ми забирати не будемо, – збрехали Івани. – Ми наоборот, оддати вам хочемо. За услугу.

– За услугу?… – перепитала вона i подумала про соромiцьке. Пiсля пива на старостi рокiв iй i не таке в голову приходило. Одного разу вона подумала, що сусiд, який щодня виводить свого пса вигулювати, нiколи не знiмае його з повiдка. І коли вiн якось вийшов з псом на загальний коридор, вона вийшла i мовчки перерiзала повiдок ножицями. – Яку таку услугу, свiдетелi?

– Та ми не свiдетелi, – переконували Івани.

У баби серце закалатало! Вона такого навiть в газетах не читала. Що це за безсоромна молодьож пiшла, що отак просто, через дверi, хоче ii зняти i пропонуе iй, старiй дряхлi, любов!!

Хлопцi почули рух за дверима, в замку ворушився ключ. Дверi вiдчинилися, i перед гопниками постала статура дев’яностолiтньоi пенсiонерки в блiдо-рожевiй нiчнiй сорочцi, з якоi назовнi випала довга суха зморшкувата грудь.