Священна книга гоповідань

Заради кохання до цiеi дiвчини вiн навiть готовий ходити з нею в церкву.

Це ж просто перейти дорогу вiд лавки на зупинцi.

До того ж вiн уже зробив перший крок до релiгii – перехрестився перед своею першою смертю.

От тiльки цiкаво, чи можна в церквi сидiти на спинках лавок?

Сокира i бабуся

У бiльшостi громадян нашого споживацького суспiльства шлунки обладнанi так, що найлегше iм перетравлювати грошовi купюри. Навiть металевi монети люди краще сприймають, нiж бринзу чи ряжанку.

бринза мозку

Жили-були на трьох диванах три гопники, брати Івани. Вони нiде не працювали. Хавали тiльки те, що лох пошле.

Але iхнi руки були постiйно чимось зайнятi – то шарилися в кишенях, причому – в чужих, то махали бiтами, щоб вiдмахуватися вiд кумарних мух у спеку, то лузали насiння чи курили без фiльтру з голодухи.

Час вiд часу вони вирiшували заробити грошей. Для того, щоб мати можливiсть iсти не лише цигарки i семки.

Чим тiльки пацани не пробували займатися на своему тяжкому трудовому життевому шляху.

Три Івани якось вирiшили напасти на поiзд з продтоварами й нав’ялити вагон насiння, щоб потiм збарижити це все конгломерацii диких селянок, якi торгують дрiб’язком бiля станцiй метро. Чим украiнське село, яке з’iжджаеться в мiсто торгувати, вiдрiзняеться вiд Шанхаю?

Іншого разу гопники органiзували в школi № 24 гурток психологiчноi допомоги школярам. На закритих заходах вони просто збирали, чи, краще сказати, збивали грошi за те, що навчали задрипаних малолiтнiх лохiв в окулярах правильно поставити себе перед гопниками з iнших районiв.

Також брати вiдкрили бюро ритуальних послуг. Вони розкопували на цвинтарях якомога свiжiшi могили, дiставали звiдти труни, чистили iх вiд грунту i виставляли на продаж у себе в салонi. А трупи закопували в ту ж яму, щоб нiхто нiчого не запiдозрив. Принаймнi трупи точно нiчого не пiдозрювали.

Згодом труни купували новi мерцi, точнiше, родичi нових мерцiв. Таким макаром виходив замкнений кругообiг трун у природi.

Цього разу вони вирiшили спробувати ще одну схему. Вирахували на районi кiлька квартир, де мешкали передсмертнi пенсiонерки, постежили за ними, вибрали одну старушенцiю, на iхнiй погляд – найменш адекватну, i запланували втертися до неi в довiру i з часом переконати ii переписати квартиру на них.