Гра в бісер

3

…i хоч з певного погляду речi, що не iснують… – Епiграф належить Гессе, а його переклад на схоластичну латину виконали друзi письменника – фiлологи Шалль i Файнгальс. Вигадане iм’я автора тексту «Альберт Другий» натякае на вiдомого середньовiчного схоласта Альберта Великого (1193–1280), вчителя Фоми Аквiнського. Альберт Великий, якого сучасники прозвали Унiверсальним Доктором, прагнув до всеосяжного духовного синтезу й до стрункого впорядкування всiеi сукупностi iнтелектуальних вартостей своеi епохи, тобто до такого iдеалу, про який iдеться i в романi Гессе i який вiн втiлив в образi Гри в бiсер.

4

Магiстр Гри Йозеф III (лат.).

5

…скажiмо, в Пiфагора… – Грецький фiлософ VI ст. до н. е. привертае до себе увагу Гессе як iнiцiатор духовноi традицii, що фiксувала свiй змiст в опрацьованiй системi музично-математично-космологiчних символiв (аналог Гри в бiсер). Багато в чому близький до Гессе Томас Манн зауважуе про Пiфагора: «Число i спiввiдношення чисел як творчий принцип буття i моральноi гiдностi – тут прекрасне, точне, моральне так дивовижно i врочисто зливалося в iдею авторитету…»

6

…в колах еллiнських гностикiв… – Поширенi на початку нашоi ери в мiстах еллiнiзованого Ближнього Сходу гностичнi вiровчення, в яких грецька фiлософiя поеднувалася зi схiдною мiстикою, надзвичайно цiкавили Гессе ще з тих часiв, коли вiн працював над романом «Демiан», тобто з кiнця 10-х рокiв (пор.

образ гностика-астролога в новелi «Сповiдник», що входить до цiеi книжки). У гностицизмi Гессе приваблювала спроба охопити цiлiсть буття в його споконвiчнiй двополярностi, довести до суперечливого синтезу рацiональне й iррацiональне, iдею ладу й заперечення цiеi iдеi i т. д.

7

Спiвдружностi наук (лат.).

8

…в основi кожноi платонiвськоi академii… – Слово «академiя» iсторично виникло як означення школи Платона, засiдання якоi вiдбувалося в гаю Академа бiля Афiн. Ця школа, що проiснувала близько восьми сторiч, поряд з фiлософiею культивувала математичнi, астрономiчнi й музичнi студii (за переказом, над ii входом було написано: «Хай не заходить сюди той, хто не вивчав геометрii»), а також аскетичний спосiб життя: споглядання ладу в спiввiдношеннi чисел i в руховi зiрок мало навчити впорядкованостi духу.

Пiзнiше «Платонiвською Академiею» називали фiлософський гурток, заснований XV ст. у Флоренцii, та деякi iншi iнтелектуальнi товариства.