На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994

Автор
Дата выхода
07 декабря 2016
🔍 Загляните за кулисы "Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Роман Іваничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Видання «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994» структурно складається з двох книг: «Благослови, душе моя, Господа!..» та «Мандрівки близькі і далекі». У них синтезовано жанри подорожнього нарису й політичного щоденника, а також активно осмислюються події минулого і сучасного України.
Перша книга щоденників охоплює кульмінаційний період боротьби за Українську державу. У ній міститься величезний пласт історичного матеріалу, що стосується як біографії автора, так і долі України, її провідних діячів, літераторів.
У другій книзі її структурним стрижнем є опис подорожей, здійснених автором упродовж життя. Ці подорожі з історії обернені в сучасне, наповнені публіцистичним матеріалом, є підставою для медитацій, роздумів і узагальнень про долю України, український національний характер, боротьбу нашого народу за свою свободу, що завершилася створенням власної держави.
Щоденники є підсумком у доробку Р. Іваничука, містять його багаторічну працю документального відтворення епохи.
📚 Читайте "Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Тодi ж, на вечiрньому засiданнi, ми сидiли у сесiйному залi й далi зосередженi й настороженi, i, мабуть, для того, щоб позбутися цього цупкого напруження, Іван Драч, з яким я сиджу поруч, розповiв менi цiкаву придибашку.
Йде Іван на обiд, а на бордюрi недалеко Верховноi Ради сидить стара жiнка й плаче. «Що з вами, матусю?» – нахилився до неi Драч. «Та що – побили мнi омони», – схлипнула стара жiнка. «А ви звiдки?» – «Та зi Стрия», – «Чого ж ви, такi слабi, приiхали сюди?» – «Бо прийшли з Руху та й сказали, що мусить хтось з моеi хати поiхати до Киева на тi пiкети, чи як вони називаються.
Бiдний мiй народ. Бiднi ми всi. Хiба ж не так само було й ранiше: дае бригадир наряд на сiм’ю, i мусили iти – на льон, буряки чи в саме пекло, хоч би всi в тебе дома i повимирали… Коли ж ми очистимося вiд тiеi смертельноi тоталiтарноi отрути?!
А станеться це тодi, коли по Радянському Союзу зникне й слiд.
Нинi ж «битому не ймется»! Горбачова не спам’ятав навiть антидержавний путч, який мало не коштував йому життя.
А був час, коли народ обожнював його, чей же зняв з людських ротiв намордники, проголосивши так звану «гласнiсть». Гей, та йому у вiках ставили б пам’ятники вдячнi нащадки, якби вiн зробив те, що нинi без нього сталося: розпустив iмперiю! Та навiть думати про таке смiшно: новiтнiй iмператор Горбачов i в помислах не мав чогось подiбного робити.
Та кожен iмператор рятуе iмперiю як може: Ленiн – терором, тiею, за його словами, «лучшей формой убеждения», а Горбачов – фальшивою демократiею.









