На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994

Автор
Дата выхода
07 декабря 2016
🔍 Загляните за кулисы "Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Роман Іваничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Видання «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994» структурно складається з двох книг: «Благослови, душе моя, Господа!..» та «Мандрівки близькі і далекі». У них синтезовано жанри подорожнього нарису й політичного щоденника, а також активно осмислюються події минулого і сучасного України.
Перша книга щоденників охоплює кульмінаційний період боротьби за Українську державу. У ній міститься величезний пласт історичного матеріалу, що стосується як біографії автора, так і долі України, її провідних діячів, літераторів.
У другій книзі її структурним стрижнем є опис подорожей, здійснених автором упродовж життя. Ці подорожі з історії обернені в сучасне, наповнені публіцистичним матеріалом, є підставою для медитацій, роздумів і узагальнень про долю України, український національний характер, боротьбу нашого народу за свою свободу, що завершилася створенням власної держави.
Щоденники є підсумком у доробку Р. Іваничука, містять його багаторічну працю документального відтворення епохи.
📚 Читайте "Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
За сапою болiв поперек, вiд серпа рука в’яла, ламало крижi вiд коси, вiд цiпа терпли руки – i, може б, я зненавидiв землеробство, якби не поезiя сiльськоi працi, втiлена в моему батьковi.
Батько завжди прокидався досвiта i йшов у поле. Коли ми будилися, вiн, такий ошатний i елегантний у школi, вертався додому в заглинених i зарошених старих штанах, обвiяний млосним духом жита, солодким запахом кукурудзяного прядива, п’янким конопляним дюком – щасливий i святий.
Господи, чи ж то побачу ще за свого життя нинiшнього крiпака-колгоспника, так щедро облагородженого найтяжчою у свiтi працею?
Ну i щороку, звiсно, наставала осiнь – найкраща для мене пора року.
Холоднiли в городi бур’яни, вкриваючись бiлою осугою, гнилизною пахло капустище, велетенськi смугастi й жовтi гарбузи стояли пiрамiдою на подвiр’i, чахли купини кукурудзяного шумилиння, i шушукався в них холодний вiтер, корiв не треба було стерегти, i я тодi мiг вiльно читати: за одну осiнь, попасаючи Ласку i Мiньку, я вивчив напам’ять Франкового «Мойсея» й, не розумiючи, звiсно, фiлософськоi глибини поеми, вигукував за коровами: «О Ізраiлю, чадо мое, зжалься, богу Шадцаю!», ототожнюючи слово «чадо» зi «стадом».
З горiхiв падали брунатнi вилущики, наливалися в саду восковим кольором величезнi яблука, скапували соком грушi, й покривалися синьою снiддю угорськi сливи.
А коли повiтря зовсiм загусало вiд терпко-солодкого запаху садовини, я з тремтiнням у серцi починав вичiкувати найурочистiшого празника свого дитинства – свята сливового повидла.
Та я ще не готовий розповiсти про це.
2
Вiдомий нинi всiм астролог XVI столiття i придворний лiкар французького короля Карла IX Нострадамус у своiх вiщуваннях як натепер не помилився нi разу.
В одному iз своiх вiршiв середньовiчний екстрасенс навiщував, що спороджена 1917 року найкровопролитнiшою за всю свiтову iсторiю революцiею диявольська державна система проiснуе рiвно сiмдесят три роки i сiм мiсяцiв. Отже, Радянський Союз мав би розпастися в червнi-липнi 1991 року.









