На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994

Автор
Дата выхода
07 декабря 2016
🔍 Загляните за кулисы "Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Роман Іваничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Видання «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994» структурно складається з двох книг: «Благослови, душе моя, Господа!..» та «Мандрівки близькі і далекі». У них синтезовано жанри подорожнього нарису й політичного щоденника, а також активно осмислюються події минулого і сучасного України.
Перша книга щоденників охоплює кульмінаційний період боротьби за Українську державу. У ній міститься величезний пласт історичного матеріалу, що стосується як біографії автора, так і долі України, її провідних діячів, літераторів.
У другій книзі її структурним стрижнем є опис подорожей, здійснених автором упродовж життя. Ці подорожі з історії обернені в сучасне, наповнені публіцистичним матеріалом, є підставою для медитацій, роздумів і узагальнень про долю України, український національний характер, боротьбу нашого народу за свою свободу, що завершилася створенням власної держави.
Щоденники є підсумком у доробку Р. Іваничука, містять його багаторічну працю документального відтворення епохи.
📚 Читайте "Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Хiба то не щастя читати довгими зимовими вечорами «Три казки дiда Охрiма» Андрiя Чайковського й беззастережно вiрити в описанi там дива та страхи, i боятися, i знати водночас, що то казка, а вранцi вибiгти на подвiр’я, зробити перший слiд на рипучому снiжку i сторопiти вiд раптовоi перемiни Казки в реальнiсть: повиростали на городi сугорби снiгу, i стоiть, по колiна застрягнувши в них, старий горiх з обвислими сивими бровами й кустратою бородою – достоту дiдуган-чарiвник iз казки Чайковського, мае вiн очi i товстелезний нiс, i лякае мене той дiд вкрадливим дзiнькотiнням – то падають голки iнею на зашкарублий снiговий покрив.
Коли ж настае весна, то я вже днюю в зарослому дубами, грабами, липами й хащiвником яру в кiнцi нашого города. На днi глибокого iзвору струменить потiчок, вливаючись i випливаючи з маленького ставка, в якому шугають воронобокi мересницi й лiниво ворушаться в пiску на днi вусатi слижi, а поруч ставка, у багновищi, телесуються гидкi хребтозубатi тритони.
Я знаю по iменi майже кожну деревину (зажмурившись, можу вгадати по смаку листочка, що то за дерево), i кожна мае свiй образ: ось цей в’язистий граб нагадуе вузлуватого й мiцного Семена з Потока, якого я пам’ятаю чомусь тiльки з мiшком жита на плечах.









