На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Професор Вільчур» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Професор Вільчур

Автор
Дата выхода
12 октября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Професор Вільчур" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Професор Вільчур" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Тадеуш Доленга-Мостович) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
За своє недовге життя (а прожив він усього 41 рік) відомий польський письменник Тадеуш Доленга-Мостович (1898–1939) створив 16 романів, вісім з яких були екранізовані. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки «Кар’єра Никодима Дизми», «Щоденник пані Ганки», «Знахар».
«Професор Вільчур» є продовженням роману «Знахар». Минуло три роки відтоді, як Рафал Вільчур, колишній сільський знахар, а насправді талановитий хірург, повернувся до Варшави й знову очолив створену ним самим клініку. Він багато й успішно оперує, читає лекції студентам і навіть не підозрює, що його слава і визнання не всім до вподоби. Подружжя Добранецьких не зупиниться ні перед чим, щоб забруднити чесне ім’я професора Вільчура і вижити його із власної клініки. Не в змозі більше терпіти інтриги, самотній і розгублений професор повертається у далеке село в білоруській глибинці, де його знали як знахаря Антонія. Там він відкриває народну лічницю, котру збудували самі селяни. А допомагає професорові у всьому молода лікарка Люція, яка вже давно закохана у нього…
📚 Читайте "Професор Вільчур" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Професор Вільчур", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Склавши аркуш вчетверо, вiн поклав його в конверт, заадресував до голови Тухвича i натиснув кнопку дзвоника.
– Будь ласка, зараз же вiдправте це, – сказав вiн сторожевi, – i, прошу, повiдомте професора Добранецького, що я хочу з ним поговорити.
На Добранецького не довелося довго чекати. Однак Вiльчур зумiв так опанувати себе, що цiлком вiльно привiтав його:
– Будь ласка, сiдайте. Я хотiв поговорити з вами, якщо у вас е час.
Добранецький подивився на годинник.
– У мене двадцять хвилин до операцii.
– О, я стiльки не заберу.
– Що сталося? – спитав Добранецький.
– Нещодавно тут у мене був голова Тухвич. Вiн сказав, що деякi нашi лiкарi пiдписали доповiдну записку з вимогою, щоб я вiдiйшов вiд справ. Вiн не назвав менi жодних iмен. Я читав цей документ i маю пiдстави вважати, що це ви його автор. Автор та iнiцiатор.
Добранецький трохи покусував губи, але пiдвiв голову i подивився Вiльчуровi в очi.
– Так. І не збираюсь заперечувати це.
– І у вас немае пiдстав, – пiдхопив Вiльчур.
– І в мене немае пiдстав, – пiдтвердив Добранецький. – Я не належу до людей, якi чогось бояться i безпринципово волiють змиритися з тим, що, на iхню думку, вважають поганим, замiсть будь-якими способами протистояти тому.
Вiльчур усмiхнувся.
– Ви дуже влучно сказали: будь-якими способами. Ви не знехтували жодним. Але не про те я хотiв з вами поговорити. Отже, Тухвич поставив передi мною альтернативу, давши менi plein pouvoir[43 - Цiлковита свобода (дiй) (фр.
Вiн замовк, очiкуючи питання Добранецького. Той же лише трошки зблiд, але не обiзвався анi словом. Вiльчур змiряв його зневажливим поглядом:
– Рiшення Тухвич залишив менi. Я вже вирiшив. Я щойно вiдправив йому листа з моею вiдставкою.
На щоках Добранецького з’явилися червонi плями.
– Я ж повiдомляю про це вам, бо в тому листi я заявив, що керiвництво закладом передаю у вашi руки.
Губи Добранецького поворухнулися, але вiн нiчого не сказав.
– Це менi б полегшило ситуацiю, – спокiйно сказав Вiльчур. – Якби я передавав керiвництво комусь iншому, менi б довелося витратити багато часу на пояснення та подiбнi речi, тодi як ви, неодноразово заступаючи мене, прекрасно орiентуетесь у всьому.









