На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Професор Вільчур» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Професор Вільчур

Автор
Дата выхода
12 октября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Професор Вільчур" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Професор Вільчур" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Тадеуш Доленга-Мостович) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
За своє недовге життя (а прожив він усього 41 рік) відомий польський письменник Тадеуш Доленга-Мостович (1898–1939) створив 16 романів, вісім з яких були екранізовані. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки «Кар’єра Никодима Дизми», «Щоденник пані Ганки», «Знахар».
«Професор Вільчур» є продовженням роману «Знахар». Минуло три роки відтоді, як Рафал Вільчур, колишній сільський знахар, а насправді талановитий хірург, повернувся до Варшави й знову очолив створену ним самим клініку. Він багато й успішно оперує, читає лекції студентам і навіть не підозрює, що його слава і визнання не всім до вподоби. Подружжя Добранецьких не зупиниться ні перед чим, щоб забруднити чесне ім’я професора Вільчура і вижити його із власної клініки. Не в змозі більше терпіти інтриги, самотній і розгублений професор повертається у далеке село в білоруській глибинці, де його знали як знахаря Антонія. Там він відкриває народну лічницю, котру збудували самі селяни. А допомагає професорові у всьому молода лікарка Люція, яка вже давно закохана у нього…
📚 Читайте "Професор Вільчур" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Професор Вільчур", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Ви знаете, як я шаную i обожнюю його… Я б не говорив вам цього всього, якби не усвiдомлював жахливий абсурд самого поеднання: вiн i ви. Вiн, який закiнчуе життя, i панi, яка щойно розпочинае його. Вiн, у якого безперечно народилося i згасло багато почуттiв, i панi, яка iх зовсiм не зазнала. Це божевiлля. Я його поважаю i багато чим йому завдячую, але я люблю вас i я зобов’язаний сказати вам про все це. Панно Люцiе, подумайте, що вiн може вам дати! Що вiн може вам дати!..
На обличчi Люцii з’явилася усмiшка.
– Дати?.. Дати?.. Як же зовсiм ви мене не знаете… Вiн так багато менi дасть, вiн дасть менi все, якщо захоче прийняти. Прийняти те, що я можу йому дати.
Люцiя дивилася на Кольського, але вiн вiдчув, що вона його не бачить. В ii очах водночас був смуток i посмiшка.
Вона постояла ще мить, потiм повiльно повернулася й пiшла. Кольський кiлька хвилин не мiг рушити з мiсця. Ще мить тому все в ньому бунтувало проти поразки, але тепер його охопила апатiя. Вiн стояв перед чимось, чого вiн насправдi не мiг зрозумiти, вiн не мiг би розсудити за категорiями здорового глузду, мiрками, якi вiн звик застосовувати до людських речей, мiрками, заснованими на правах, у якi вiн вiрив.
Незважаючи на те, що йому було понад тридцять рокiв, Кольський мав недостатньо досвiду в цiй галузi. Вiн походив з незаможноi родини, з раннього вiку був вiдданий власнiй долi, розвинув у собi iнстинкт виживання та розумiння тих законiв, якi керують боротьбою за iснування.
Пiд таким гаслом протiкало його життя. На особистi задоволення та розваги рiдко вдавалося увiрвати кiлька годин, а своi знайомства з жiнками вiн, власне, вважав розвагою. Поки не зустрiв Люцiю.
У вiддiленнi все було в порядку.
Природно, будь-якi умовляння не допоможуть. Щодо цього у нього не було iлюзiй.









