На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Надходить та година» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Надходить та година

Автор
Дата выхода
29 ноября 2021
🔍 Загляните за кулисы "Надходить та година" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Надходить та година" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Джеффри Арчер) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Надходить та година» (2016) – шоста книга серії «Хроніки Кліфтона», події в якій відбуваються у 1970–1978 роках.
Завдяки публікації у пресі передсмертного листа майора Фішера Емма Кліфтон таки виграла суд проти леді Вірджинії Фенвік і залишилася на посаді голови правління «Судноплавної компанії Беррінґтонів». Однак цей же лист змусив брата Емми, сера Джайлза Беррінґтона, відмовитися від політичної кар’єри.
Леді Вірджинія, аби виправити своє скрутне фінансове становище і врятуватися від кредиторів, вирішує провернути шахрайську оборудку і розвести на великі гроші американського мільйонера Сайруса Д. Гранта ІІІ.
Автору книжки про Сталіна «Дядько Джо» Анатолію Бабакову, засланому до Сибіру, присуджують Нобелівську премію, і Гаррі Кліфтон, який зробив усе можливе й неможливе, аби ця книга була опублікована, має виступити на врученні премії замість автора…
Закінчення сімейної саги читайте у романі «Людиною він був».
📚 Читайте "Надходить та година" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Надходить та година", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Знав лише те, що вона вiльно розмовляла англiйською, за фахом – перекладачка, приблизно одного вiку з Карiн, i була одягнена у вбрання, як у неi. Але було одне, чого Вальтер не повiдомив. Чому вона була готова пiти на такий ризик?
Джайлз озирнувся на своiх колег-делегатiв. Вiн не впiзнав жодного з них i був радий, коли побачив, що нiхто не виявив до нього анi найменшого iнтересу. Чоловiк скористався побаченням наослiп, засунув руку до внутрiшньоi кишенi й дiстав звiдти паспорт Карiн. Бракувало однiеi речi, яка залишалася в його гаманцi до зворотного шляху.
Поклавши паспорт до несесера, Джайлз уважнiше поглянув на жiнку, яка сидiла поруч. Вiн одразу ж второпав, чому Вальтер обрав саме ii. Вона була приблизно такого ж вiку та комплекцii, як i Карiн, можливо, на кiлька рокiв старша i на кiлька кiлограмiв важча, але приблизно однакового з нею зросту, з такими ж темними очима та рудим волоссям, яке вона уклала в зачiску в стилi Карiн.
Джайлз знову глянув на годинник. Уже був майже час iхати. Водiй порахував пасажирiв. Бракувало ще двох.
– Даю iм ще п’ять хвилин, – повiдомив вiн, коли Джайлз визирнув у вiкно i побачив двi постатi, що бiгли до автобуса.
Вiн упiзнав одного з них – колишнього iталiйського мiнiстра, хоча й не мiг згадати його iменi.
– Mi dispiace[17 - Mi dispiace (iтал.) – вибачте менi.], – вибачився чоловiк, заходячи у салон.
Пiсля того як двiйко спiзнiлих нарештi сiли, дверi зачинилися з тихим шипiнням, i автобус пiшохiдним темпом рушив до прикордонного переходу.
Водiй зупинився перед червоно-бiлою смугою перешкод. Дверi автобуса вiдчинилися, й всередину увiйшли два представники американськоi вiйськовоi полiцii.
Водiй автобуса так i не перемкнув першоi передачi, просунувшись iще на триста ярдiв до схiднонiмецького кордону, де знову зупинився. Цього разу в салон зайшли трое офiцерiв у пляшково-зеленiй формi, шкiряних чоботях до колiн i кашкетах. Жоден iз них не посмiхнувся.











