Надходить та година

– Менi здаеться, варто повiдомити правлiнню про те, як ледi Вiрджинiя Фенвiк розпорядилася своiми сiмома з половиною вiдсотками акцiй компанii.

– Але я думала… – почала було Емма.

– Їi акцii зареестрованi на iм’я нового власника.

– Але я думала… – повторила Емма, глянувши на свого сина.

– Це, мабуть, була приватна операцiя, – пояснив Себастьян. – Але можу запевнити, що ii акцii нiколи не з’являться у вiдкритому продажi. Якби вони були доступними, мiй брокер негайно купив би iх вiд iменi «Фартингса», а Хакiм Бiшара став би членом нашого правлiння як представник банку.

Усi в кiмнатi заговорили водночас, ставлячи лише одне запитання.

– Якщо акцii придбав не Бiшара, то хто?

Секретар компанii зачекав, поки директори вгомоняться, перш нiж вiдповiсти на iхнiй колективний лемент:

– Пан Десмонд Меллор.

Здiйнявся неабиякий галас, який вдалося втихомирити лише завдяки суворому втручанню Себастьяна:

– У мене е вiдчуття, що Меллор не повернеться до ради директорiв.

Це було б занадто очевидно й не вiдповiдало б його метi.

Емма зiтхнула з полегшенням:

– Гадаю, вiн обере когось iншого, щоб представляти своi iнтереси. Когось, хто нiколи ранiше не сидiв у правлiннi нашоi компанii.

Усi погляди тепер були прикутi до Себастьяна. Але лише адмiрал запитав:

– І хто, на твою думку, це може бути?

– Едрiен Слоун.

7

Чорний елегантний лiмузин припаркувався бiля «Sherry-Netherland»[11 - The Sherry-Netherland – чотиризiрковий готель у Нью-Йорку, збудований 1927 року, мае 38 розкiшних апартаментiв.

]. Шикарно вдягнений шофер вiдчинив заднi дверцята, коли Гаррi вийшов iз готелю. Вiн усiвся на задне сидiння, iгноруючи ранковi газети, акуратно складенi на поличцi з напоями навпроти нього. «Хто може пити у такий час уранцi?» – дивувався Гаррi. Вiн склепив повiки i спробував зосередитись.

Гаррi кiлька разiв торочив Аарону Гiнзбургу, що йому не потрiбен представницький лiмузин, щоб переiхати з готелю до студii, жовтого таксi було б достатньо.

– Це частина послуги, яку програма «Сьогоднi» пропонуе своiм головним гостям.

Гаррi поступився, хоча й знав, що його дружина цього не схвалила б: «Екстравагантне марнотратство грошей компанii, яке виявило б керiвництво Ен-бi-сi, якби його очолювала Емма».

Гаррi згадав, як уперше з’явився в американськiй радiопередачi понад двадцять рокiв тому, коли просував свiй дебютний роман про Вiльяма Ворвiка. Тодi його спiткало фiаско.