Повне зібрання творів

Подорожнi, що ходили з тих нових провiнцiй до столицi, прийшли й попередили батька:

– У такiй-то провiнцii, – розповiли вони, – полководець образив губернатора. Вони вже не розмовляють.

Прийшов до батька й чоловiк з iншоi провiнцii:

– Пане, губернатор ненавидить полководця.

Ще з iншоi прийшов третiй чоловiк:

– Пане, там благають твого посередництва, щоб вирiшити велику суперечку. Полководець i губернатор судяться мiж собою.

Батько спершу вислухав розповiдi про причини сварки. Тi причини щоразу були очевиднi.

Хтось зазнав таких-то образ i вирiшив помститися за них. Там були тiльки ганебнi зради й непримиреннi судовi суперечки. Викрадення i образи. І завжди, як видавалося, е той, хто мае слушнiсть, i той, хто завинив. Але тi оповiдачi втомили мого батька.

– Я маю кращу роботу, – сказав вiн менi, – нiж слухати про iхнi дурнуватi сварки. Вони виникають на всiй територii, вiд краю до краю, щоразу рiзнi, а проте однаковi. Яким дивом я щоразу обираю губернаторiв i полководцiв, якi терпiти не можуть одне одного?

Коли тварини, яких ти заводиш до стайнi, мруть одна за одною, не думай про них, щоб знайти причину зла.

Подумай про стайню i спали ii.

Отож батько пiдкликав посланця:

– Я неясно визначив iхнi повноваження. Вони не знають, хто з них мае перевагу над iншим на бенкетах. Вони злобно поглядають один на одного. Обидва йдуть наперед аж до митi, коли треба сiдати. А вже тодi брутальнiший iз них або хитрiший займае мiсце. А другий ненавидить його. Присягае собi, що буде не таким дурним наступного разу i прискорить крок, щоб сiсти першим.

А згодом, звичайно, вони викрадають одне в одного жiнок, крадуть худобу, ображають один одного. Це тiльки пустi балачки, але вони варяться в них, бо вiрять у них. Але я вже не чутиму галасу, який вони здiймають.

– Ти хочеш, щоб вони любили один одного? Не кидай iм анi грана влади, яку треба було б дiлити. Нехай один служить другому. А другий нехай служить iмперii. Тодi вони любитимуть одне одного й пiдтримуватимуть, разом будуватимуть.

Отож батько жорстоко покарав iх за марний гармидер iхнiх сварок:

– Імперii, – казав вiн, – немае дiла до ваших скандалiв. Полководець безперечно мае коритися губернаторовi. Отже, я покараю губернатора за те, що не вмiв командувати. Й покараю полководця за те, що не вмiв коритися. І раджу вам мовчати.

І на територii вiд краю до краю люди примирилися мiж собою. Вкрадених верблюдiв повернули. Дружин-перелюбниць простили або прогнали. Кривди виправили.